Коли конфлікти та війни стають головними новинами та чимось, про що дорослі говорять щодня, це може викликати у дитини відчуття страху та тривоги, незалежно від того, чи живе вона в країні, де відбувається конфлікт, чи десь у безпечному місці. Той факт, що дитина в безпеці, не зменшує її страхів чи хвилювань, особливо якщо вона бачить їх на обличчях своїх батьків.
Це не означає, що батьки повинні приховувати свої хвилювання та стреси, навпаки, щирість (з поправкою на вік дитини) та розмова – єдино правильний шлях. У цей момент дитині потрібні безпечні, теплі, турботливі та підтримуючі батьки або інші дорослі, які не тільки будуть поруч з нею, а й навчать її важливому життєвому уроку – боротьбі зі стресом.
1. Вербальна підтримка та фізичне заспокоєння
У ситуаціях підвищеного стресу фізичний контакт надзвичайно важливий. Крім того, якщо це можливо і якщо дитина просить про це, дозвольте їй безпечно спати поруч з вами чи іншим близьким дорослим. Заспокоюйте дитину словами і намагайтеся якомога менше мислити песимістично. Природно, що в такий момент виникають негативні думки та страхи, але ви повинні пам’ятати, що ви повинні спочатку допомогти собі, щоб ви могли допомогти своїй дитині. Намагайтеся бути максимально спокійними і вести розмову відповідно до віку дитини.
2. Встановлення розпорядку дня
Розпорядок дня особливо важливий для дитини в ситуації, яка є досить невизначеною, вона змінюється день у день, і ми не можемо з упевненістю передбачити, як вона розгортатиметься в майбутньому і як довго триватиме. Хоча розпорядок дня, до якого дитина звикла до війни чи від’їзду з дому, неможливий, можна запровадити «новий» розпорядок дня. Важливо, щоб він повторюався і щоб дитина знала, чого очікувати і яким є розпорядок дня. Рекомендується заспокійлива процедура перед сном, така як читання оповідання, обійми, теплий чай.
Якщо ваша дитина вже почала доглядати за собою відповідно до свого віку, наприклад, чистити зуби, одягатися, застеляти ліжко, м’яко, але наполегливо наполягайте на тому, щоб розпорядок дня також був відновлений у цій сфері.
3. Вираження почуттів через гру
Гра – це канал для вираження та прийняття емоцій дитини. Коли дитина висловлює неприємне почуття або коли очевидно, що вона приголомшена, важливо заохотити її розповісти про це, намалювати це почуття або іншим чином висловити те, що її турбує.
Заохочуйте ігри чи іншу діяльність, які дають дитині можливість вивільнити неприємні емоції або практикувати саморегуляцію. Наприклад, якщо це почуття гніву, можна запропонувати дитині ігри, в яких вона матиме можливість звільнити зайву енергію з тіла (наприклад, кидання м’яча, удар по подушці, інтенсивний біг, стрибки в довжину тощо).
Якщо гра іноді набуває агресивного характеру (гра з мечами, пістолетами, гра у вбивць, нападників тощо), то це нормальна реакція дитини на стрес. Фізично активна гра у формі більш грубої гри у дітей заохочує моторний і когнітивний розвиток, а також емоційний і соціальний розвиток. Завдяки грубій грі дитина отримує важливий досвід особистої сили та впевненості в собі, а також вчиться регулювати почуття гніву та агресії. Допомагає вигнати накопичені емоції гніву, образи, страху та допомагає дитині легше справлятися зі стресом.
4. Заохочування до фізичної активності, здорового харчування та достатнього сну
Фізична активність має багато переваг для дитини, вона допомагає в моторному, соціальному, когнітивному та емоційному розвитку. Будь-яка фізична активність позитивно впливає на настрій дитини та посилить позитивні і зменшить її негативні емоції.
Харчування дитини також може впливати на відпочинок, тобто викликати втому і виснаження, що безпосередньо призводить до збільшення стресу. Діти не повинні лягати спати голодними і повинні мати різноманітне та здорове харчування.
Здоровий сон є цілющим і допомагає, в тому числі, нормалізувати рівень гормонів стресу, тому дуже важливо забезпечити час для безперервного сну. Фізична активність і здорове і збалансоване харчування, безумовно, сприяють поліпшенню сну, і рекомендується уникати використання електронних пристроїв (мобільних телефонів, телевізора, комп’ютера, планшетів) принаймні за годину до сну. Якщо у вашої дитини проблеми зі сном, слід подбати про те, щоб остання інформація, яку дитина споживає з екранів, не була надто стимулюючою або тривожниою, оскільки це також вплине на якість сну.
5. Нормалізація почуття занепокоєння і тривоги
Зрозуміло і нормально відчувати дискомфорт, тривогу і занепокоєння в моменти, коли ти переживаєш воєнні події. Показуйте емоції перед дитиною, називайте їх і пояснюйте. Прийміть і цінуйте власні емоції та емоції дитини, адже вони завжди справжні.
Почніть з поведінки себе та своїх дітей, яка допоможе вам зменшити стрес. Залучайте себе та свою родину до активності, яка допоможе покращити ваш настрій.
українська
