Пошук

Навіть якщо ви приїхали до Хорватії кілька місяців тому, без довгострокових планів та очікувань, що вам доведеться затриматися тут надовше, обставини складаються так, що ваше перебування в Хорватії можливо потриває ще деякий час.

Це означає, що вам потрібно, якщо ви цього ще не зробили, організувати своє життя та життя своїх дітей на стійкій довгоcтроковій основі. 

За допомогою цього веб-сайту, призначеного насамперед для батьків і опікунів немовлят, малюків і дошкільнят, ми хочемо вам допомогти, надавши інформацію про те, як це зробити:

• як забезпечити доступ до допомоги всіх ланок системи, передбаченої для вас як переміщеної особи чи біженця;
• як дбати про своє здоров'я та які послуги системи охорони здоров'я доступні для вас;
• як дбати про здоров'я дітей і як допомогти їм рости здоровими в умовах сильного стресу;
• як включити дітей до системи виховання та освіти Хорватії.

Хоча змістовне наповнення сайту певною мірою орієнтоване на матерів та інших осіб жіночої статі, які піклуються про дітей, інформація стосовно ваших прав, в який способ їх можна реалізувати, як забезпечити догляд за дітьми та як їм допомогти, має універсальний характер та стосується всіх дорослих, які доглядають за дітьми. 

Веб-сайт було створено в рамках спільного проекту асоціації «Roditelji u akciji» та Представництва ЮНІСЕФ у Хорватії з метою надання інформації та підтримки батькам і опікунам немовлят, малюків та дітей, які з будь-яких причин були змушені залишити країни їх постійного проживання.

Особа, яка постійно проживала в Україні та залишила країну після 24 лютого 2022 року, рятуючись від війни, може отримати право на тимчасовий захист у будь-якій країні ЄС. 

Відповідно до Директиви про тимчасовий захист, статус тимчасового захисту надає низку прав.

Як особа, якій надано тимчасовий захист, ви маєте право на: 

• дозвіл на проживання
• доступ до житла
• соціальну допомогу
• охорону здоров'язаконну опіку та безпечне розміщення дітей та підлітків без супроводу
  початкову та середню освіту для дітей і підлітків
• доступ до ринку праці
• возз'єднання сім'ї
• свободу віросповідання
• інформацію про права та обов'язки
• переїзд до іншої країни ЄС до оформлення посвідки на проживання (з повідомленням про це поліцейського відділку, в якому ви зареєстрували свою адресу проживання)

Як особа, якій надано тимчасовий захист, ви зобов'язані: 

• поважати Конституцію, закони та інші нормативні акти Республіки Хорватія
• співпрацювати з державними органами Республіки Хорватія і центрами розміщення та діяти відповідно до їхніх правил, вимог та інструкцій
• пройти верифікацію та підтвердження особи
• у разі потреби пройти медичне обстеження
• повідомити Міністерство про зміну місця проживання протягом двох днів із дня відповідної зміни

Після прибуття до Хорватії необхідно провести певну підготовчу роботу, щоб ви та ваша родина були зареєстровані в хорватській системі та на підставі цього могли реалізувати ряд прав. Зазначене необхідно для створення фундаменту, щоб організувати своє життя та життя своїх дітей на стабільній тривалій основі. 

Переміщені особи з України, які потребують тимчасового захисту, можуть в’їхати до Республіки Хорватія через будь-який прикордонний пункт. Під час прикордонного контролю на в'їзді до Хорватії слід заявити, що ви – переміщена особа, яка потребує тимчасового захисту. Прикордонна поліція надасть вам брошури з основною інформацією.

Якщо з вами в Хорватію в'їжджають неповнолітні особи, прикордонна поліція при здійсненні контролю вимагатиме підтвердження вашого родинного чи іншого зв'язку з неповнолітньою особою. Для прискорення проходження контролю бажано мати при собі документи, за допомогою яких ви зможете підтвердити зв'язок з неповнолітньою особою. У разі здійснення прикордонного контролю щодо неповнолітньої особи без супроводу, до процедури прикордонного контролю долучається соціальна служба.

Якщо у вас є домовленість про проживання в Хорватії у друга, родичів чи інших осіб, ви зможете продовжити вашу поїздку до відповідної адреси. Якщо у вас немає організованого проживання в Хорватії, вас буде направлено для розміщення в центрах прихистку.

Перебування у центрах прихистку є короткостроковим, як правило, до 48 годин, після чого вам буде запропоновано розміщення на триваліший термін. У центрах прихистку вас зустрінуть працівники Цивільного захисту, поліції та Товариства Червоного Хреста  Хорватії. Червоний Хрест Хорватії зареєструє вас у встановленому порядку, щоб ви могли реалізувати своє право на психосоціальну підтримку, гуманітарну допомогу та для потреб Служби розшуку. 

Ви маєте право на тимчасовий захист як форму швидкої гуманітарної допомоги. 

Наступні кроки: 

• звернутися про отримання статусу тимчасового захисту
• одержати посвідчення іноземця, який користується тимчасовим захистом, за допомогою якого ви зможете
• реалізувати ряд прав на соціальну та медичну допомогу в Хорватії

Більше інформації про переміщення в межах ЄС і реалізацію прав в інших країнах-членах ЄС можна знайти тут.

Тимчасовий захист — це механізм ЄС, передбачений для екстренних випадків, який застосовується у виняткових ситуаціях, коли очікується масовий приплив людей із певної території, з метою надання негайного та колективного захисту переміщеним особам і зменшення тиску на національні системи надання притулку в країнах ЄС.

Згідно з рішенням Уряду Республіки Хорватія право на тимчасовий захист мають такі особи:

• громадяни України та члени сім'ї* , які проживали в Україні станом на 24 лютого 2022
• особи без громадянства та громадяни третіх країн, які станом на 24 лютого 2022 року користувалися в Україні міжнародним або рівноцінним національним захистом, та члени їхніх сімей, які станом на 24 лютого 2022 року мали дозвіл на проживання в Україні
• громадяни третіх країн, які мали дійсний дозвіл на постійне проживання в Україні станом на 24 лютого 2022 року відповідно до законодавства України та не можуть безпечно повернутися до своєї країни або регіону походження на тривалий час
• переміщені громадяни України та члени їхніх сімей, які залишили Україну безпосередньо напередодні 24 лютого 2022 року через безпекову ситуацію та не можуть повернутися в Україну з огляду на збройний конфлікт. 

*Членом сім'ї вважається член подружжя або позашлюбний партнер, неповнолітня дитина, незалежно від того, народжена вона у шлюбі чи позашлюбному союзі, чи усиновлена, а також інші близькі родичі, які проживали у спільному домогосподарстві на момент, коли виникли обставини, що призвели до переміщення осіб з України, які на той час повністю або значною мірою залежали від опіки цих осіб. Право на тимчасовий захист має супутник/неофіційний супутник життя громадянина України чи особи, які користувалися в Україні міжнародним або рівноцінним національним захистом. 

Ознайомитися з усіма правами, які надаються бенефіціарам тимчасового захисту, можна тут. (листівка українською)

Як подати заяву на отримання тимчасового захисту

Заява на отримання тимчасового захисту подається до найближчого управління або відділку поліції за місцем проживання. Заява заповнюється за встановленою формою, яку можна завантажити тут: (ENG, UA), або може бути подана онлайн за допомогою застосунку – Croatia4Ukraine.

Невдовзі після позитивного розгляду заяви, за місцем її подання вам буде видано Посвідчення іноземця, якому надано тимчасовий захист. 

Якщо ви подали заяву онлайн, з вами зв’яжуться співробітники Міністерства внутрішніх справ.

ВАЖЛИВО!

Реєстрація в Товаристві Червоного Хреста Хорватії НЕ ВВАЖАЄТЬСЯ поданням Заяви на отримання тимчасового захисту. Питання надання тимчасового захисту належать до юрисдикції Міністерства внутрішніх справ та відносяться до компетенції співробітників, які займаються питаннями міжнародного захисту! 

Якщо ви знаходитеся в об'єктах Колективного розміщення, вам не потрібно звертатися до відділку чи управління поліції. Ви можете подати Заяву на отримання тимчасового захисту у відповідних об'єктах, звернувшись до працівників МВС чи службовців відділків/управлінь поліції. 

Заяви не подаються в Центрах прихистку, оскільки вони призначені для короткострокового перебування – до 48 годин. 

Тимчасовий захист надається до 4 березня 2023 року. У разі збереження підстав для надання тимчасового захисту, його строк дії буде автоматично продовжено двічі терміном на 6 місяців, тобто до 4 березня 2024 року. Якщо відповідні підстави зберігатимуться і надалі, Комісія може запропонувати Раді ЄС продовжити тимчасовий захист ще на рік (тобто до 4 березня 2025 року).

Посвідчення особи іноземця, якому надано тимчасовий захист – двомовний документ (хорватською та англійською мовами), що вважається посвідкою на проживання в Республіці Хорватія та підтверджує статус іноземця, якому надано тимчасовий захист. 

Посвідчення видає управління поліції, тобто компетентний відділок поліції за місцем проживання іноземця, або посадові особи Міністерства внутрішніх справ, тобто управлінь чи відділків поліції в об'єктах Колективного розміщення. Для виготовлення посвідчення необхідно надати дві кольорові фотографії розміром 3х3,5 см. 

Разом з особистими документами, які ви маєте з України (якщо ви їх привезли з собою), це – ваш найважливіший документ у Хорватії. Дуже важливо завжди мати це посвідчення з собою, тому що на його основі ви реалізуєте всі свої права.

Якщо ви змінили адресу проживання в Хорватії, протягом 2 днів після зміни місця проживання ви зобов’язані зареєструвати/зняти з реєстрації місце проживання та отримати нове посвідчення особи іноземця, якому надано тимчасовий захис. Заява про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання іноземця, якому надано тимчасовий захист, (Obrazac 11) подається до управління поліції, тобто до відділку поліції за місцем проживання. 

Якщо ви випадково втратили посвідчення особи або його вкрали, слід негайно повідомити про це управління/відділок поліції за місцем події або за місцем, де ви виявили втрату чи викрадення посвідчення. 

Додаткову інформацію щодо процедури отримання тимчасового захисту та видачі Посвідчення особи іноземця, якому надано тимчасовий захист, можна отримати за електронною адресою: privremena.zastita@mup.hr. 

За допомогою посвідчення особи іноземця, якому надано тимчасовий захист, ви можете:

• Зареєструватися в Хорватській службі зайнятості для працевлаштування. Найшвидший спосіб знайти роботу – звернутися до регіонального відділу Хорватської служби зайнятості за місцем вашого знаходження.
• Обрати лікаря. Як особі, що перебуває під тимчасовим захистом, вам надано права суб'єктів обов'язкового медичного страхування: обирати та отримувати послуги сімейного лікаря, стоматолога, педіатра та гінеколога.
• Зарахувати дитину у відповідний заклад системи освіти (дошкільної, початкової або середньої). Важливо, щоб діти були включені в колектив своїх однолітків, тому скористайтеся можливістю зарахувати їх у відповідний дошкільний заклад, початкову або середню школу, якщо це можливо.
• Користуватися наданими вам правами системи соціального захисту.

Особа, якій надано тимчасовий захист в Хорватії, має визначені права, що надаються в рамках системи соціального захисту, та право на соціальні послуги. 

Ці права включають право на:

• першу соціальну послугу
• отримання консультації
• психосоціальне консультування
• житло (якщо ви відповідаєте умовам, встановленим Законом про соціальний захист (діти без супроводу, діти з труднощами розвитку, особи похилого віку, особи з інвалідністю...)
• одноразову допомогу: до 2500,00 кун – для особи, яка проживає самa, та до 3500,00 кун – для сім'ї.

До кого звернутися?

Для отримання інформації про свої права та шляхи їх реалізації звертайтеся до представників Центру соціального захисту населення в Центрі прихистку або об'єктах Колективного розміщення. Якщо ви самостійно організували своє розміщення, можете звернутися до Центру соціального захисту за місцем вашого перебування. 

Заяву на одноразову фінансову допомогу можна подати черговому соціальному працівнику у Центрі прихистку та в об'єктах Колективного розміщення, які відвідують наші мобільні бригади.

Якщо ви перебуваєте в приватному індивідуальному помешканні, можете подати заяву у Центрах соціального захисту населення та їх відділеннях в Хорватії.

Грошова допомога виплачується одноразово і використовується для покриття непередбачуваних витрат, пов’язаних із поточними життєвими обставинами.

СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ ПРО СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Соціальні послуги включають заходи, спрямовані на виявлення, попередження та вирішення проблем і труднощів окремих осіб і сімей, а також покращення якості їхнього життя в громаді.

Соціальні послуги можуть надаватися протягом тривалого часу або тимчасово, залежно від потреб користувача.

Особа, якій надано тимчасовий захист, має право на отримання першої соціальної послуги, яка передбачає інформування користувача про соціальні послуги та їх постачальників, допомогу користувачеві у визначенні його потреб та з питань забезпечення житлом, у разі відповідності умовам, визначеним Законом про соціальний захист (діти без супроводу, діти з труднощами розвитку, особи похилого віку, особи з інвалідністю).

Додаткову інформацію можна отримати: 

за номером телефону: 385 99 399 7317
електронною поштою: ukraina@mrosp.hr
https://hrvatskazaukrajinu.gov.hr/
https://czssds.hr/images/images2/letak-ukrajina-14032022.pdf 

Відповідно до Закону про охорону здоров'я іноземців, особа, якій надано тимчасовий захист, користується правом на охорону здоров'я в закладах охорони здоров'я та у медичних працівників приватної практики в системі державної охорони здоров'я у тому ж обсязі, як і застрахована особа в рамках системи обов'язкового медичного страхування та члени її сім'ї.

Це означає, що особа, якій надано тимчасовий захист, пред’явивши посвідчення особи іноземця, що користується тимчасовим захистом, має право на основну медичну допомогу, яка охоплює:

• первинну медичну допомогу, що включає: лікування гострих і хронічних захворювань лікарями сімейної медицини, педіатричну і гінекологічну допомогу та стоматологічні послуги 
• спеціалізовано-колегіальну медичну допомогу 
• медичну допомогу в лікарняних закладах 
• право на вакцинацію, тестування на виявлення коронавірусної хвороби та лікування від "COVID-19" та інших інфекційних захворювань
• право на щеплення від інших інфекційних захворювань
• право на ліки, визначені основним і додатковим переліком лікарських препаратів Хорватського фонду медичного страхування
• право на стоматологічні допоміжні засоби, визначені основним і додатковим переліком стоматологічних засобів Хорватського фонду медичного страхування
• право на ортопедичні та інші допоміжні засоби, визначені основним і додатковим переліком ортопедичних та інших допоміжних засобів Хорватського фонду медичного страхування.

Ваші діти мають рівні права з хорватськими дітьми та доступ до охорони здоров'я і медичної допомоги у повному обсязі.
Для реалізації права на охорону здоров'я найважливіше – завжди мати з собою посвідчення особи іноземця, що користується тимчасовим захистом.
В екстренних ситуаціях необхідно телефонувати за номером 194 чи 112 або звернутися до медичних працівників у приймальню швидкої медичної допомоги найближчої лікарні. 

Якщо ви тимчасово працевлаштуєтеся в Республіці Хорватія

Якщо ви працевлаштуєтеся в Республіці Хорватія у місцевого роботодавця як особа, якій надано тимчасовий захист, або приєднаєтеся до системи обов’язкового медичного страхування на іншій підставі, на вас розповсюджуватимуться положення Закону про обов’язкове медичне страхування в такий же спосіб і на тих самих умовах, як і на всіх інших застрахованих осіб. У цьому випадку, крім права на охорону здоров'я, у вас буде право на грошову допомогу та можливість укладення договору для отримання полісу додаткового медичного страхування. У разі відсутності додаткового медичного страхування вам буде необхідно особисто брати участь у витратах на охорону здоров’я. 

У випадку, якщо ваші трудові відносини як особи, якій надано тимчасовий захист, припиняться в Республіці Хорватія, як безробітна особа ви не зможете мати медичне страхування, але будете поновлені в статусі іноземця, що знаходиться під тимчасовим захистом, і користуватиметеся всіма правами на охорону здоров’я.

Якщо ви хворі і вам потрібні ліки

З менш серйозних проблем зверніться до найближчого лікаря в поліклініці або до обраного лікаря загальної практики чи сімейного лікаря, який огляне вас і випише рецепт для отримання ліків в аптеці. Для осіб з України зі статусом тимчасового захисту передбачена також можливість отримання ліків за приватними рецептами на препарати з основного та додаткового переліку лікарських засобів.

Хоча є ліки, які можна відразу придбати в аптеках, багато видів лікарських препаратів, а також всі антибіотики купуються в аптеці за рецептом. 

Як особа, яка перебуває під тимчасовим захистом, ви звільнені від сплати внеску для участі у витратах на охорону здоров'я (10,00 кун), а у випадку ліків із додаткового списку – від доплати за ліки.

Якщо у вас є український рецепт у зв'язку хронічним захворюванням або для контрацепції, який ви отримали в Україні, у Хорватії вам доведеться відвідати лікаря загальної практики або гінеколога (щодо протизаплідних таблеток), який вам видасть хорватський рецепт для отримання ліків в аптеці.

Особи, яким надано тимчасовий захист, мають право на працю без необхідності отримання окремих дозволів на проживання та роботу чи довідки про реєстрацію для виконання робіт. Для працевлаштування необхідне лише посвідчення особи іноземця, що знаходиться під тимчасовим захистом.

Як знайти роботу?

Шукати роботу можна самостійно через  групи у Facebook, які надають допомогу та підтримку переселенцям з України. У цих групах ви також можете запропонувати свої послуги з видів діяльності, що відповідають вашій кваліфікації та досвіду роботи. 

Якщо у вас немає домовленості щодо працевлаштування або ви не бажаєте шукати роботу у вищезазначений спосіб, необхідно звернутися до Хорватської служби зайнятості та надати основні особисті дані (ім’я та прізвище, дату народження, посвідчення особи іноземця, якому надано тимчасовий захист, персональний ідентифікаційний номер («OIB»), документи про отриману освіту, якщо вона є). 

Після внесення до реєстру безробітних вам буде забезпечено консультанта, який надаватиме допомогу для доступу до хорватського ринку праці. 

Вам допоможуть у складенні резюме та підготовці до співбесіди, а також ви зможете взяти участь у підготовчих семінарах з питань пошуку роботи українською чи англійською мовами.

Як Хорватська служба зайнятості може допомогти у пошуку роботи?

Допомога Хорватської служби зайнятості складається з наступних кроків:

• запис в реєстрі безробітних осіб,
• визначення трудового потенціалу та плану пошуку роботи, а також домовленість стосовно видів діяльності, з яких консультант буде посередником на ринку праці,
• участь в семінарах для активного пошуку роботи,
• інформування про вакансії та можливості працевлаштування відповідно до професійної кваліфікації та зацікавлення особи,
• фінансування навчання для набуття професійних навичок, необхідних на ринку праці i
• включення до окремих заходів активної політики зайнятості.

Згідно з останньою інформацією, розміщеною на веб-сайті "Hrvatska za Ukrajinu", щоб полегшити отримання важливої інформації, а також надати переселенцям з України додаткову підтримку, Хорватською службою зайнятості сформовано команди фахівців, які готові вам допомогти в місцях колективного розміщення. Ви можете звертатися до них з повною довірою.

„Іноземець, який перебуває під тимчасовим захистом, має право на медичне обслуговування в закладах охорони здоров’я та медичних працівників приватної практики в рамках державної мережі охорони здоров’я в такому ж обсязі, як і застрахована особа, яка має обов’язкове медичне страхування, як і члени її сім’ї.“

У Хорватії репродуктивним здоров'ям жінок опікуються гінекологи, які належать до первинної ланки медичної допомоги. Це означає, що ви можете записатися на прийом до обраного гінеколога, коли бажаєте, без направлення іншого лікаря.

Первинна гінекологічна допомога

Первинна гінекологічна допомога надається через Хорватський фонд медичного страхування ("HZZO") і не оплачується додатково, але якщо у вас немає додаткового медичного страхування, вам доведеться сплатити надбавку, доплату для участі у витратах на охорону здоров'я, у розмірі приблизно 2-5 євро за відвідування.

За кожний платіж лікарю ви повинні отримати квитанцію, яку варто зберігати, оскільки існує максимальна сума доплати, яка може стягуватися з вас щомісяця, після досягнення якої не доведеться сплачувати надбавку – доплату для участі у витратах на охорону здоров'я.

Якщо у вас є додаткове медичне страхування, яке коштує приблизно 10 євро на місяць, і помаранчева медична картка, ви не зобов’язані платити доплату за відвідання лікаря.

За необхідності гінеколог первинної ланки направляє вас до спеціалізованих фахівців у лікарнях і може призначити лабораторні дослідження. Також ним затверджуються лікарняні та використання відпусток у зв’язку з вагітністю і пологами та по догляду за дитиною.

Гінеколог первинної ланки також виписує рецепти на ліки, які можна отримати в аптеці. Вартість ліків може повністю покриватися "HZZO" або необхідно здійснювати доплату.

Приватний гінеколог не може виконувати ці завдання.

Приватна гінекологічна допомога

Зазвичай приватний гінеколог може прийняти вас протягом кількох днів, якщо у вас нетермінова проблема і ви хочете прийти на огляд (хоча це не є правилом у менших населених пунктах або під час літніх чи зимових канікул – запитуйте), на відміну від гінекологів системи охорони здоров’я, термін огляду у яких іноді необхідно чекати тиждень чи два.

Ціна приватного гінекологічного огляду дуже різна, але розраховуйте заплатити щонайменше 60 євро за огляд без ПАП-тесту. Приватні гінекологи не можуть направити вас до спеціалістів або на лабораторні дослідження, які оплачуються системою державного медичного страхування, а також не можуть затвердити лікарняний. Все це ви повинні зробити у гінеколога первинної ланки в рамках системи державного медичного страхування.

Що включає регулярний гінекологічний огляд

На огляд до гінеколога візьміть із собою попедню медичну документацію, якщо вона у вас є. 

Під час обстеження гінеколог з'ясує ваш гінекологічний анамнез та наявність проблем або незвичних симптомів, а потім проведе огляд шийки матки. Під час обстеження лікар бере мазок з поверхні шийки матки і відправляє його на дослідження.

ПАП-тест є найпоширенішою причиною відвідання жінками гінеколога для планового огляду. Рекомендується робити ПАП-тест один раз на рік, але за необхідності можна і частіше. Деякі лікарі проводять тест ПАП-тест кожні 2-3 роки відповідно до нових рекомендацій.

У Хорватії після взяття мазка прийнято робити УЗД матки. Ви можете попросити свого лікаря надіслати вам результати, коли вони будуть готові, але зазвичай вам телефонують, лише якщо потрібно подальше спостереження.

Зателефонуйте, якщо хочете знати результати. Якщо у вас є доступ до порталу "E-građani", ваші результати будуть доступні там.

Контрацепція

Гормональна контрацепція, як і деякі інші види контрацепції (наприклад, спіральна), призначається або встановлюється гінекологом. Якщо ви використовуєте або хочете застосовувати гормональну контрацепцію, або думаєте про встановлення внутрішньоматкової спіралі, відвідайте свого гінеколога з цього питання та з метою отримання рецепта.

Якщо ви регулярно приймаєте засоби контрацепції, для отримання рецепта зазвичай можна звернутися по телефону або електронною поштою. Вам не потрібно відвідувати гінеколога з цього питання. Запитайте заздалегідь або зателефонуйте медсестрі для отримання додаткової інформації.

Щоб дізнатися більше про контрацепцію в Хорватії, перегляньте нашу статтю тут.

Що робити в екстрених ситуаціях читайте тут.

Після отримання посвідчення іноземця, який перебуває під тимчасовим захистом, вам надається доступ до системи охорони здоров’я. Як особа, застрахована через Хорватський фонд медичного страхування ("HZZO"), ви можете вільно обирати лікарів первинної ланки: лікаря загальної/сімейної медицини та лікаря-стоматолога. Жінки також мають право обрати гінеколога, а батьки дошкільнят віком до семи років – педіатра. Лікарів обирають за місцем проживання або в найближчому населеному пункті, якщо немає лікаря за місцем проживання. 

Процедура обрання гінеколога

Кожна повнолітня особа жіночої статі в Республіці Хорватія повинна бути зареєстрована у гінеколога первинної ланки. Дівчата, які не досягли повноліття, за виняткових обставин також можуть перебувати на обліку в гінеколога первинної ланки. У такому разі вони реєструються за згодою та у супроводі батьків або піклувальників. За погодженням з гінекологом первинної ланки та батьками/піклувальниками неповнолітні можуть приходити на огляди самі.

Гінеколога можна обрати за позитивними відгуками подруги або родини, де ви проживаєте. Також можете ознайомитися з переліком гінекологів за посиланням. 

На жаль, у багатьох гінекологів дуже багато пацієнток, тому, ймовірно, вам доведеться звернутися до декількох, щоб знайти, хто зможе вас прийняти. Залежно від місця вашого проживання гінеколог може проводити прийом лише декілька днів на тиждень. Якщо у вашому населеному пункті немає гінеколога, вам доведеться їхати в інше місто чи населений пункт, щоб потрапити на прийом. 

Запис до обраного гінеколога

Знайшовши лікаря-гінеколога, який може включити вас до переліку своїх пацієнтів, попросіть медсестру гінекологічної амбулаторії надати вам для заповнення формуляр Заяви про вибір лікаря/зміну обраного лікаря. Заяву про вибір або зміну обраного лікаря можна завантажити онлайн ТУТ.

У формулярі ви вказуєте один із чотирьох видів діяльності: загальна/сімейна медицина, стоматологія, охорона здоров’я жінок чи охорона здоров’я дітей дошкільного віку. Для обрання гінекологічної допомоги необхідно зазначити охорону здоров'я жінок. Другу частину формуляра заповнює ваш гінеколог і засвідчує своїм підписом та печаткою лікувального закладу або закладу приватної практики. Обраний лікар подає підписану заяву до "HZZO" для перевірки та внесення даних до реєстру "HZZO", однак на практиці трапляються ситуації, коли застраховані особи роблять це самі.

Перевірку вказаних в заяві даних проводить "HZZO" за місцезнаходженням практики новообраного лікаря, який подав формуляр заяви. Після завірення даних про обрання лікаря регіональне відділення "HZZO" передає один примірник завіреної заяви обраному лікарю, інший примірник – попередньо обраному лікарю, тобто закладу охорони здоров’я обраного лікаря, що є їхнім працівником.

Терміни 

Отримати медичну допомогу в обраного лікаря можна не пізніше ніж через 10 днів після підписання Заяви. Якщо ви змінюєте лікаря, попередній лікар передасть вам усю вашу медичну документацію не пізніше ніж через три дні.

Ви обираєте лікаря щонайменше на один рік і можете змінити його після закінчення цього терміну. Якщо ви не бажаєте змінювати лікаря, вам не потрібно нічого робити. 

Запис на прийом до гінеколога

До лікаря первинної ланки можна прийти на прийом в робочий час без направлення. Під час реєстрації уточніть у гінеколога, як можна записатися на прийом, та візьміть контактну інформацію лікаря. Деякі лікарі надають перевагу спілкуванню з пацієнтами по телефону, інші – електронною поштою. Щоб записатися на прийом, просто зателефонуйте в кабінет лікаря в робочий час, повідомте медсестрі, що вам потрібно, і вона вас запише у разі потреби. До деяких лікарів не потрібно записуватися на прийом, можна просто прийти і чекати в порядку живої черги. Під час огляду гінеколог спочатку запитає вас, коли у вас була остання менструація та/або коли ви очікуєте наступну, тому будьте готові надати цю інформацію. Майте на увазі, що деякі гінекологічні кабінети призначають прийом лише на певний час (наприклад, перший або останній тиждень місяця) і інколи доводиться телефонувати багато разів, щоб додзвонитися до медсестри.

Перелік послуг гінеколога первинної ланки

До гінеколога первинної ланки звертаються для проходження регулярних гінекологічних оглядів, перевірок щодо певних скарг та спостереження за вагітністю. Він/вона може видати направлення на обстеження, які вам необхідно пройти, або виписати рецепт на потрібні вам ліки та засоби контрацепції. Якщо вам необхідно з приводу чогось звернутися в лікарню, наприклад, у вас був викидень, ви хочете перервати вагітність або потребуєте лікування, гінекологи первинної ланки видають направлення та рецепти згідно з рекомендаціями спеціалістів лікарні.

Приватні гінекологи

Крім гінеколога первинної ланки ви можете обрати приватного гінеколога, послуги якого оплачуються додатково. У цьому разі просто зателефонуйте або напишіть електронною поштою в обраний приватний гінекологічний кабінет та запишіться на прийом. Витрати візиту покриваються самостійно – уточніть спосіб оплати (готівка, картка чи обидва варіанти). Однак, якщо вам доведеться проходити подальші обстеження в лікарні, приватний гінеколог не зможе видати вам направлення або рецепт на ліки. Тому в будь-якому разі варто також стати на облік у гінеколога первинної ланки.

За певних проблем зі здоров’ям вам знадобиться терміновий гінекологічний огляд або обстеження протягом одного-двох днів після появи симптомів. У такому випадку найкраще звернутися до обраного вами гінеколога (в робочий час) або до амбулаторії швидкої допомоги, яка у великих містах розташована в пологовому будинку або передбачена у структурі медичних центрів.

Терміновий гінекологічний огляд

Якщо ви відчуваєте дискомфорт або біль в області тазу, зателефонуйте своєму гінекологу первинної ланки та дізнайтеся, чи зможете ви записатися на прийом у найближчі декілька днів. Часто вас зможуть прийняти, якщо ви по телефону або електронною поштою поясните, яка у вас проблема. Зателефонуйте своєму гінекологу в робочий час і будьте наполегливі, намагайтеся додзвонитися, навіть якщо відразу вам ніхто не відповість.

У разі несподіваної кровотечі зазвичай вас запишуть на прийом того ж дня. Деякі гінекологи рекомендують у таких випадках приходити в амбулаторію в робочий час і вас приймуть без попереднього запису.

У разі більш серйозних гінекологічних проблем і кровотеч, особливо якщо вони виникли у неробочий час вашого гінеколога, можете звернутися до відділення невідкладної допомоги, яке знаходиться в пологовому будинку у великих містах.

Невідкладна допомога при гінекологічних проблемах

Якщо у вас виникла невідкладна проблема, і ви не можете потрапити на прийом до свого гінеколога первинної ланки в розумний термін, або гінеколог недоступний з будь-якої причини, зверніться до відділення невідкладної допомоги вашої місцевої лікарні або зателефонуйте до служби швидкої допомоги за номером 194. 

Якщо вам потрібні ліки у зв'язку з екстренним випадком, відділення невідкладної допомоги може дати вам першу дозу, а в історії хвороби зробить запис з рекомендацією вашому лікарю первинної ланки щодо видачі рецепта на ліки. Після завершення всіх необхідних процедур в амбулаторії швидкої допомоги обов’язково зверніться до свого гінеколога первинної ланки для надання йому історії хвороби, щоб він міг ознайомитися з медичним записом невідкладної допомоги і діяти відповідно.

Пренатальна допомога у Хорватії надається гінекологами первинної ланки та повністю покривається державною системою медичного страхування. Жінки зазвичай проходять перший пренатальний скринінг між 8-м і 12-м тижнем вагітності. Приблизно на 12-му тижні вагітності жінка отримує від гінеколога книжечку вагітної, в якій записується вся інформація про вагітність. Вагітні жінки не оплачують огляди гінеколога первинної ланки. У разі обрання приватного гінеколога для спостереження за вагітністю всі обстеження оплачуються вагітними самостійно у повному обсязі. Ціни на обстеження під час вагітності у приватного гінеколога складають приблизно 80 євро та вище.

Огляд у лікаря під час вагітності

Зателефонуйте своєму лікарю первинної медичної допомоги, щоб записатися на прийом, і обов’язково повідомте медсестрі про свою вагітність. Коли прийдете на прийом, будьте готові, що вам, можливо, доведеться довше чекати своєї черги. У гінекологів первинної ланки часто тривалий час очікування. Обов'язково візьміть з собою щось почитати.

Під час планового огляду медсестра попросить вас надати зразок сечі на білок, виміряє та запише вашу вагу та артеріальний тиск, а також запитає дату вашої останньої менструації. Після цього проводиться огляд лікарем.

Стандартний візит до лікаря включає вагінальне обстеження для огляду шийки матки (ці огляди не є необхідними, і деякі лікарі їх більше не проводять), ультразвукове дослідження, а також вимірювання та пальпацію живота в другій половині вагітності. Після обстеження відбувається обговорення наявних питань, тому підготуйте їх заздалегідь.

Стандартне обстеження вагітної

Перинатальні стандарти Хорватії визначають кількість пренатальних оглядів, УЗД та інших обстежень, які повинна пройти здорова вагітна жінка під час вагітності. У першому триместрі передбачено два візити, у другому триместрі – три, у третьому – чотири. Обстеження зазвичай проводяться кожні чотири тижні, наприкінці вагітності – частіше.

Здоровим вагітним призначають три ультразвукових дослідження: перше – між 10-м і 14-м тижнями вагітності, друге – між 18-м і 22-м тижнями і третє – між 32-м і 36-м тижнями. Частину УЗД буде проведено в кабінеті вашого лікаря; для прохоження інших лікар може направити вас до місцевої лікарні (часто тому, що в лікарні є кращий ультразвуковий апарат).

Якщо ваша вагітність з будь-яких причин віднесена до високого ступеня ризику, динаміка обстеження буде змінена відповідно до ваших індивідуальних потреб. Якщо вам потрібне направлення на спеціалізоване обстеження в лікарні, що знаходиться в іншому місті (наприклад, на огляд спеціаліста з питань вагітності високого ступеня ризику в державній лікарні), ви можете отримати відшкодування витрат на проїзд, якщо відстань поїздки в обидва боки перевищує 50 км. Детальнішу інформацію з'ясуйте у свого гінеколога первинної ланки та потурбуйтеся, щоб ваша документація була завірена в лікарні.

Хоча ведення вагітності у первинного гінеколога є безкоштовним для всіх застрахованих вагітних жінок та покривається системою державного медичного страхування, деякі лікарі намагатимуться стягнути оплату за огляди. Наголосіть, що у вас є медичне страхування, яке покриває весь допологовий догляд. Якщо ви не застраховані через "HZZO", обов’язково візьміть квитанцію, видану на ваше ім’я, на всі платежі.

Деякі лікарі загалом менш схильні ставитися до пацієнток на засадах партнерства і пояснювати їм, як діяти, та очікують, що вони нічого не запитуватимуть і слідуватимуть інструкціям. Однак є багато дбайливих лікарів, які дуже відкриті до спілкування та заохочують жінок брати активну участь в ухваленні рішень щодо медичної допомоги. У будь-якому разі під час кожного обстеження наполягайте на отриманні відповідей на всі ваші запитання, щоб бути впевненою, що для занепокоєння нема причин.

Додаткова підтримка під час вагітності

Ви маєте право на відвідання патронажною сестрою наприкінці вагітності. Якщо ви бажаєте, щоб вас відвідала патронажна медсестра, зверніться до свого гінеколога первинної ланки або медсестри для отримання інформації щодо організації візиту. Патронажна сестра може надати вам інформацію та допомогти підготуватися до пологів.

З наближенням терміну пологів

Приблизно на 36-му тижні вашої вагітності обраний вами гінеколог направить вас для подальшого спостереження до лікарні, де ви вирішили народжувати. Перше обстеження в пологовому будинку відбудеться на 37-му тижні вагітності. Подальші огляди проводитимуться щотижнево до 40-го тижня вагітності. Надалі лікар призначатиме вам обстеження частіше, приблизно кожні два дні. Деякі лікарі пропонують проведення частіших оглядів навіть до 40-го тижня. Стандартне обстеження в лікарні включає вагінальний огляд для перевірки відкриття матки, амніоскопію, тобто перевірку амніотичної рідини (якщо це – не перша вагітність), КТГ (запис серцебиття дитини протягом 20-30 хвилин), УЗД та/або додаткові тести.

Деякі тести, які пропонуються в Хорватії, можуть відрізнятися від тестів у вашій країні. Детально поцікавтеся перевагами та недоліками всіх обстежень і тестів. Важливо, щоб ви могли ухвалити обґрунтоване рішення.

Аналізи крові

Під час першого огляду ви отримаєте направлення на проведення перших аналізів крові. Вони включають загальний аналіз крові, визначення групи крові, а також тести на окремі інфекції, що передаються статевим шляхом.

Скринінг на гестаційний діабет здійснюється між 20-м і 28-м тижнями вагітності шляхом повторної здачі аналізів крові. Остаточний тест проводиться після 30-го тижня вагітності та повторно – жінкам з негативним резусом-фактором крові.

Якщо ви плануєте народжувати в басейні для пологів, обов’язково запитайте про додаткові аналізи сечі та крові, які можуть бути необхідними в кінці вагітності.

Допологові курси

Допологові курси зазвичай проводяться в місцевому медичному центрі, але також є онлайн-курси, які можна прослухати хорватською мовою, зокрема курси для батьків асоціації "Рода". Ці курси є безкоштовними. Є також приватні курси, які можна знайти в Інтернеті або які проводяться у вашому місті, тому вивчіть, що пропонується у вашій громаді. Найкраще починати пошук занять з підготовки до пологів і грудного вигодовування приблизно на 20-му тижні вагітності, щоб напевно знайти ті, які відбуватимуться до очікуваного терміну пологів.

Більшість жінок у Хорватії народжують у державних лікарнях, які знаходяться у всіх великих і деяких менших містах. Загреб має чотири державні лікарні та один приватний пологовий будинок – єдиний приватний пологовий будинок у Хорватії. В інших містах і населених пунктах є одна лікарня. Перелік усіх пологових будинків Хорватії можна переглянути ТУТ. У державних лікарнях пологи не оплачуються, якщо породілля має медичне страхування. Базова ціна вагінальних пологів у приватній лікарні складає 3570 євро, базова ціна кесаревого розтину – 5300 євро.

Хто знаходиться зі мною під час пологів?

У Хорватії відсутній безперервний догляд під час пренатального періоду, пологів та післяпологового періоду. Це означає, що акушерка чи лікар, до якого ви звертаєтеся для оглядів під час вагітності, майже напевно не будуть присутні протягом ваших пологів. Після прибуття до пологового будинку вас направлять в амбулаторію на обстеження, під час якого черговий лікар чи лікарка проведе вагінальне дослідження, УЗД та КТГ. Потім вас спрямують в допологове відділення, де ви будете знаходитися з іншими породіллями, доки повністю не відкриєтеся. Після цього вас переведуть в пологовий зал або бокс. Час від часу там вас оглядатимуть акушерка та лікар. Вони змінюватимуть, якщо пологи триватимуть довше, оскільки персонал лікарні працює позмінно.

У лікарнях діють різні правила щодо осіб, які на ваш вибір можуть супроводжувати вас під час пологів, прийти та бути з вами в пологовому залі. Супроводжуюча особа не може знаходитися з вами в допологовому відділенні. Як правило, лікарні дозволяють присутність лише однієї особи під час пологів. Багато лікарень вимагають, щоб ваша супроводжуюча особа відповідала певним умовам. Уточніть детальнішу інформацію в лікарні, де плануєте народжувати. Якщо вам потрібен або у вас є перекладач, обов’язково повідомте про це, коли приїдете до лікарні.

Окрім вашого партнера чи подруги, під час пологів з вами може бути доула – жінка, яка підтримує породіллю під час пологів. У хорватських пологових будинках все частіше зустрічається супровід доули. Додаткову інформацію та послуги, які пропонують доули, можна знайти в Інтернеті. Зазвичай доули надають платні послуги. Ціни залежать від обраного вами пакету та коливаються від 500 євро і вище.

Як обрати лікарню?

Головним критерієм вибору лікарні є ваше місцезнаходження. Однак деякі жінки обирають для пологів лікарню, що знаходиться за межами їхнього місця проживання, оскільки інша лікарня краще відповідає їхнім потребам. Якщо у вас є медичне страхування, ви можете народжувати в будь-якій державній лікарні за вашим вибором, але маєте право на покриття транспортних витрат, лише якщо у вас є медичні показання для пологів у певній лікарні (наприклад, ви плануєте народжувати у більшій клінічній лікарні, яка знаходиться на відстані понад 50 км від вашого місця проживання, оскільки з якихось причин очікуються передчасні пологи).

Всі пологові будинки в Хорватії мають статус "пологового будинку, доброзичливого до дитини". Це означає, що дитина повинна знаходитися спільно з вами від народження 24 години на добу протягом усього перебування в пологовому будинку. Це важливо для налагодження грудного вигодовування. Зазвичай породіллі залишаються в пологовому будинку три дні, якщо немає ускладнень у матері та/або дитини. Породіль розміщують у палатах, розрахованих, як правило, на декілька осіб. У деяких пологових будинках є палати, за які можна доплатити, якщо ви хочете індивідуальне розміщення. Ціну та наявність палат уточніть у пологовому будинку, до якого ви плануєте звернутися.

Питання, які варто поставити в пологовому будинку

Декілька важливих питань, які варто поставити, збираючи інформацію для обрання пологового будинку, де ви будете народжувати:

• Яким вимогам повинна відповідати супроводжуюча особа для присутності на пологах?
• Хто може бути зі мною в пологовому залі/боксі під час пологів (вагінальних та кесаревого розтину)?
• Як довго може залишатися зі мною супроводжуюча особа?
• Чи може дитина бути весь час зі мною?

Пологи вдома

Дуже мало жінок народжують вдома. Хорватські медичні працівники не приймають пологи вдома. Медичне страхування також не покриває їх вартість, тому породіллі, які вирішили народжувати вдома, повинні самі все організувати та взяти на себе витрати.

Після народження вашої дитини ви потребуєте і маєте право на додаткову допомогу та підтримку протягом перших шести тижнів після пологів (і надалі, якщо необхідно).

Перебування в лікарні

Зазвичай у Хорватії перебування в лікарні після пологів триває 2-3 дні у випадку вагінальних пологів та 5-7 днів – після кесаревого розтину. Тривалість перебування залежить від лікарні. Якщо вам потрібна додаткова медична допомога, можливе триваліше перебування в лікарні або амбулаторне лікування. Оберіть те, що краще для вас.

Візит патронажної медичної сестри

Патронажні медсестри у Хорватії зазвичай відвідують жінок протягом 24-48 годин із дня виписки з лікарні після пологів. Можливість візиту патронажної сестри також залежить від того, де ви проживаєте, та чи виписали вас із лікарні протягом вихідних. Загалом патронажні медсестри працюють у медичних центрах, але вони співпрацюють із лікарнями та зв’язуються з родинами, щоб домовитися про візити. Якщо ви народжуєте в лікарні за межами вашого місця проживання, можливо, вам доведеться зателефонувати їм самостійно. Зверніться за допомогою до свого гінеколога первинної ланки або лікаря сімейної медицини первинної ланки, якщо вам необхідно самостійно записатися на прийом.

Патронажні медсестри допомагають із питань грудного вигодовування, догляду та гігієни новонародженого, відповідають на всі ваші запитання щодо догляду за новонародженою дитиною та надають матері поради щодо післяпологового догляду. Зазвичай вони приходять кожні 2-3 дні протягом першого тижня, надалі – рідше, як ваша дитина росте. Якщо вам потрібна їхня підтримка, ви можете попросити їх приходити частіше. Tакож ви можете попросити їх не відвідувати вас, якщо ви вже маєте досвід і не потребуєте підтримки.

Візити патронажної сестри повністю покриваються медичною страховкою, якщо вона у вас є.

Патронажна медсестра може допомогти з більшості питань, але ви також можете звернутися до свого гінеколога первинної ланки з певними проблемами. Якщо вас щось сильно турбує або вам необхідна екстренна допомога, зверніться за терміновою гінекологічної допомогою до відділення невідкладної медичної допомоги.

Перший огляд після пологів

У Хорватії матерям рекомендується пройти перший гінекологічний огляд у гінеколога первинної ланки через шість тижнів після пологів. Запишіться на прийом принаймні за три тижні. Перший огляд зазвичай включає УЗД та загальний огляд. Також це – можливість поставити питання щодо післяпологового здоров'я та методів контрацепції.

Підтримка психічного здоров'я

Потреба в підтримці психічного здоров'я під час вагітності та в післяпологовому періоді є нормальною. Однак у Хорватії нелегко отримати хорошу допомогу з психічного здоров'я, особливо через державну систему медичного страхування. Запитайте свою патронажну медсестру або гінеколога первинної ланки про можливості у вашому населеному пункті, але майте на увазі, що багато з цих послуг пропонуватимуться лише приватно або в рамках програми неурядових організацій.

Діти, які мають статус осіб під тимчасовим захистом, мають право на повне медичне обслуговування в Хорватії, так само, як і діти з Хорватії. Охорона здоров'я немовлят включає такі медичні послуги:

• пологи у пологовому будинку
• догляд патронажної сестри після виходу з пологового будинку
• допомога первинного педіатра (зазвичай у поліклініці) - до початку школи, регулярні профілактичні огляди та щеплення, лікування в разі захворювання

Догляд в пологовому будинку

У Хорватії більшість дітей народжується в одному з пологових будинків. Крім міста Загреб, де їх є хх, в інших великих містах Хорватії є один пологовий будинок.У Хорватії ви можете вибрати пологовий будинок, де бажаєте народжувати, але жінки зазвичай вибирають найближчий до місця проживання.

Всі пологові будинки в Хорватії - це пологові будинки-друзі дітей, а це означає, що після пологів, якщо з дитиною і з вами все добре, з дитиною забезпечується контакт «шкіра до шкіри» протягом першої години після народження (золота година), під час перебування в пологовому будинку дитина не забирається від вас, а персонал лікарні допоможе вам налагодити грудне вигодовування.

Під час перебування в пологовому будинку (зазвичай 2-3 дні при вагінальних пологах або більше, якщо пологи завершилися кесаревим розтином), дитину огляне педіатр, дитина отримає ін’єкцію вітаміну К після «золотої години», а перед випискою з лікарні перші вакцини, передбачені Календарем щеплень.

Якщо у дитини є проблеми зі здоров’ям або стани, що потребують неонатологічної допомоги, її поміщають у відділення неонатології, де їй нададуть всю необхідну медичну допомогу. Залежно від пологового будинку/лікарні, в якому ви знaходитеся, і можливостей закладу, а також очікуваної тривалості лікування, можливо, ви зможете залишитися з дитиною на час лікування.

Патронажний догляд

Патронажна сестринська допомога – це профілактична, медико-соціальна та освітня діяльність, яка здійснюється в сім’ї та громаді за участі та співпраці користувача. Вонa здійснюється з метою зміцнення та збереження здоров’я особи, сім’ї та громади.

Специфіка цього виду догляду полягає в тому, що патронажні медсестри виконують свою роботу вдома у користувача та піклуються про всіх, хто цього потребує. Значну частину свого робочого часу патронажні сестри приділяють відвідуванню новонароджених та їх матерів:

• стежать за одужанням матерів і прогресом дітей
• допомагають налагодити грудне вигодовування
• навчають матерів, які не годують грудьми, правильному годуванню сумішами
• навчають, як підтримувати гігієну, доглядати за пупком, безпеці, як справлятися з повсякденними проблемами з дітьми

Патронажні візити до користувачів організовуються шляхом реєстрації з боку будь-якого професійного асистента, запрошення родини, сусідів, друзів або самого користувача. Якщо вам потрібен догляд патронажної сестри, зверніться до найближчої до вашого місця проживання поліклініки.

Первинний педіатр

Первинний педіатр – це лікар, який обслуговує дітей від народження до шкільного віку. У системі охорони здоров'я Хорватії ви маєте право вибрати педіатра вже під час вагітності або відразу після народження вашої дитини.

Ви записуєте дитину до педіатра одразу після реєстрації дитини в Книзі реєстрації актів про народження, а потім домовляєтеся про перший огляд здорової дитини (ПОСИЛАННЯ), який проводиться у віці одного місяця. Під час першого огляду, якщо все в порядку, педіатр зробить дитині щеплення та домовиться про подальші візити та щеплення відповідно до календаря щеплень, чинного в Хорватії.

Первинний педіатр – це лікар, який обслуговує дітей від народження до щонайменше шкільного віку, як здорових (профілактичні огляди та щеплення), так і хворих дітей (лікування за потреби).

Кожен педіатр частину робочого часу має для огляду здорових дітей та час для огляду і лікування хворих дітей. Тому важливо записатися на прийом і прийти вчасно.

Перший педіатричний огляд зазвичай відбувається через місяць після народження дитини у того педіатра, якого ви обрали після народження дитини. Під час першого візиту до педіатра, а також більшості наступних оглядів здорової дитини проводяться наступні процедури:

• вимірювання маси, довжини, обхвату голови
• огляд прогресу дитини
• збір інформації про те, як харчується дитина, чи є проблеми
• відповіді на ваші запитання про розвиток дитини та проблеми, якщо такі є
• рецепт на вітаміни, які ви заберете в аптеці
• щеплення, якщо настав час для нової дози

Коли ви готуєтеся до першого візиту до педіатра, було б добре:

• написати заздалегідь, що ви хочете запитати в педіатра
• взяти з собою лист про виписку з пологового будинку та карту профілактичних щеплень
• взяти з собою дві тетра (тканинні) пелюшки, бо дитину  на них переодягають і кладуть на ваги
• якщо можливо, прийти у супроводі особи, яка говорить хорватською або англійською мовою (повідомте, якою мовою володієте ви або супроводжуюча особа)
• якщо дитина зголодніє під час очікування, сміливо погодувати дитину грудьми в приймальні
• якщо дитина не перебуває на грудному вигодовуванні, принести готову порцію молочної суміші

На огляді ви одразу записуєтесь на наступний огляд здорової дитини, а огляди найчастіше пов’язані з ритмом щеплень дитини. Якщо є потреба оглянути дитину раніше першого огляду або між двома домовленими датами, можна прийти й тоді, попередньо домовившись пo телефону.

Під час зустрічі з педіатром не забудьте дізнатися про те:

• хто його замінює під час відпустки чи його відсутності
• в якій частині робочого часу прийти з хворою дитиною
• чи є і де знаходиться черговий педіатричний кабінет в поліклініці в суботу та неділю, чи (або) куди можна звернутися за допомогою в неробочий час
• до якого стаціонару належить дитина, якщо вона тяжко хвора, а педіатр не працює
• як можна зв'язатися з педіатричним кабінетом (для екстрених випадків та всіх інших питаннь та домовленостей (телефон/ електронна пошта)

Вибір педіатра

Хоча ви маєте право вибрати педіатра, якого хочете для своєї дитини, ситуація в Хорватії така, що в багатьох містах не вистачає педіатрів по відношенню до кількості дітей. Через це деякі педіатри мають велику кількість дітей під опікою і не приймають нових пацієнтів, та іноді ви не зможете записати дитину до бажаного педіатра. Запитайте у місцевій поліклініці про педіатрів, які приймають нових пацієнтів.

Коли дитина захворіла, важливо знати, до кого звернутися за допомогою, обстеженням і лікуванням, а також оцінити гостроту ситуації.

У разі загрози життю немовляти, необхідно викликати ШВИДКУ ДОПОМОГУ за телефоном 112 або 194. Швидко порозумітися допоможе, якщо ви знаєте англійську чи іншу мову, або якщо замість вас зателефонує людина, яка знає хорватську чи англійську мову.

Коли немовля захворіло і потребує огляду педіатра, не обов'язково записуватися заздалегідь, проте ви уникнете тривалого очікування і скупчення людей, якщо зателефонуєте і запишетесь на прийом (на той же день). Для оцінки терміновості допоможе, якщо ви будете мати підготовлену інформацію про:

• загальний стан дитини
• симптоми захворювання
• тривалість симптомів

На основі цієї інформації фахівець зможе оцінити терміновість призначення обстеження та проінструктувати вас, як доглядати за дитиною до огляду. Після огляду педіатр проінструктує вас про догляд за дитиною, призначить медикаментозне та інше лікування, якщо це необхідно, а також домовиться про контрольний огляд.

У разі потреби вас направлять до іншого спеціаліста (алерголога, гастроентеролога, хірурга), для чого видадуть направлення. Маючи направлення на огляд спеціаліста, ви можете попросити педіатра записати вас на огляд через онлайн-систему, або зробити це самостійно електронною поштою чи за телефоном.

На обстеження у спеціалістів діти чекають трохи менше, але, якщо це не екстрена ситуація, зазвичай чекають кілька місяців. У приватній практиці також можна пройти огляд у спеціалістів, але в такому разі вони платні.

У разі потреби педіатр може направити дитину на стаціонарне лікування. У невідкладних випадках або коли ваш педіатр недоступний, ви можете піти з дитиною безпосередньо до відділення невідкладної допомоги відповідної лікарні, де дитина отримає всю необхідну медичну допомогу.

Оскільки педіатри також піклуються про здорових дітей, дуже важливо, щоб ви дотримувалися домовленого прийому та не приходили в той час, коли педіатр приймає здорових дітей.

Якщо у вашої дитини, окрім інших симптомів, з’явиться будь-який висип, не приводьте його до поміщення, де є інші хворі діти, замість цього повідомте про висип медсестрі, яка помістить вас в ізолятор (висипання часто є симптомом інфекційних дитячих хвороб, тому потрібно запобігти передачі іншим хворим).

У Хорватії дітей вакцинують згідно з календарем щеплень, визначеним у програмі обов’язкової вакцинації в Хорватії. Програму обов’язкової вакцинації на певний рік або період затверджує міністр охорони здоров’я за пропозицією Відділу епідеміології інфекційних захворювань Хорватського центру громадського здоров’я.

Програма приймається строком на три роки, а в разі необхідності до неї можуть бути внесені зміни або доповнення до закінчення трирічного періоду.

Діючий календар щеплень для дітей в Хорватії

1 Новонароджених щеплюють за наявності HbsAg матері із застосуванням імуноглобуліну за постконтактною схемою.

2 Недоношених дітей, які народилися до 37-го тижня гестації, вакцинують пневмококовою кон'югованою вакциною за схемою 3+1.

* Перевірка вакцинального статусу та за потреби вакцинація пропущених щеплень.

** Комбінована вакцина за застосованою схемою; Немовлят старше двох місяців вакцинуватимуть трьома дозами по 0,5 мл шестивалентної вакцини (так звана «6в1», DtaP-IPV-HiB-HepB), з яких першу отримають у два місяці, другу — у чотири або шість місяців, а третя доза – на другому році життя.

BCG – туберкульоз

HiB – Х. інфлуенца B

Di-Te-Per – дифтерія - правець - кашлюк

Polio – поліомієліт

Di-Te – дифтерія – правець

Mo-Pa-Ru – кір – паротит – краснуха

Pn - Пневмокок

Вакцинація доступна і безкоштовна для всіх. Перше щеплення діти отримують у пологовому будинку або, якщо воно з якихось причин відкладено, під час першого візиту до педіатра. Всі подальші щеплення в дитячому віці проводяться в дитячій клініці (педіатричному кабінеті).

Якщо ви припинили вакцинацію дитини у зв’язку з виїздом (від'їздом) з України, і хочете (але бажаєте) продовжити вакцинацію, узгодьте з педіатром план продовження вакцинації. Допоможе, якщо ви матимете з собою список щеплень, які дитина отримала на даний момент.

З моменту народження немовля обстежують як під час перебування в пологовому будинку, так і у перші місяці життя на планових профілактичних оглядах, щоб визначити, наскільки добре дитина адаптується до позаутробного життя, спостерігати за можливими пологовими травмами та вродженими дефектами, а також спостерігати за ростом і розвитком немовляти та застосовувати різні заходи профілактики захворювань.

Вік, коли лікарю слід оглянути немовля, визначається Планом та програмою заходів охорони здоров’я за загальнообов’язковим медичним страхуванням на 2020-2022 роки, і відповідно до цього Плану та програми заходів огляд новонароджених малюків і немовлят проводиться у віці одного, двох, чотирьох, шести, дев'яти і 12 місяців, а пізніше – у віці 18 місяців, трьох років та п'яти років.

Обстеження новонародженого в пологовому будинку

Перший огляд новонародженої дитини проводиться відразу після народження. Стан дитини оцінюють за шкалою Апгар - оцінюють колір шкіри, частоту дихання і серцебиття, напруженість м'язів і реакцію на подразники. Апгар оцінюють додатково на 5-й хвилині життя, а за необхідності кожні наступні 5 хвилин. Ця оцінка говорить лише про адаптацію дитини до позаутробних умов життя, а не про подальший психомоторний розвиток.

Після оцінки за шкалою Апгар дитину кладуть матері у контакт «шкіра до шкіри», потім зважують і вимірюють її довжину та окружність голови.

У більшості пологових будинків новонароджений отримує вітамін К і очні краплі для профілактики кон'юнктивіту новонароджених.

У більшості пологових будинків до виписки педіатричний огляд проводиться в присутності матері. Таким чином, мама має можливість на власні очі побачити стан здоров’я малюка та запитати у педіатра все, що її цікавить.

У перші дні після народження проводять обстеження на фенілкетонурію, гіпотиреоз і порушення слуху, а також на дисплазію тазо-стегнового суглоба. Перевіряється розвиток і функціонування очей, серця і легень, хребта і стоп.

Якщо в пологовому будинку не виявлено відхилень від очікуваного розвитку або будь-яких факторів ризику, обстеження здорової дитини продовжується обраним педіатром під час планових оглядів. Немовлят, які мають відхилення у стані здоров'я та очікуваному рості та розвитку, направляють на подальше обстеження до лікарів-спеціалістів.

Планові огляди в грудному віці

Планові огляди в грудному віці проводяться на другому, четвертому, шостому, дев'ятому і дванадцятому місяцях життя. Протягом першого року життя ріст і розвиток дитини є найбільш інтенсивним, і в цей період за ростом і розвитком дитини ретельно стежать, щоб вчасно помітити будь-які відхилення. Під час планового огляду дітей грудного та раннього віку записується низка даних, залежно від віку дитини, коли проводиться огляд:

• зріст
• вага
• харчування: грудне вигодовування або замінники грудного молока
• психомоторний розвиток
• зір
• слух
• мовлення
• здоров'я порожнини рота
• щеплення
• проведення профілактики рахіту (вітамін D) та анемії (залізо).

Всі дані записуються в електронну картку дитини, а зріст також фіксується в графіках росту, за якими відстежується відхилення дитини від очікуваного росту і чи дотримується дитина свого ритму росту (власної кривої) .

Після першого року життя проводяться два профілактичні огляди і медичний огляд при вступі до початкової школи, а потім спостереження за ростом і розвитком дитини проводиться в амбулаторії шкільної медицини.

Захворювання є неминучою частиною життя, і цілком імовірно, що рано чи пізно ваша дитина «підхопить» одну з хвороб, які зазвичай циркулюють серед домашніх та у вашому оточенні. 

Якщо ви молоді батьки, можливо, ви будете більше стурбовані станом своєї дитини та захочете частіше перевіряти стан дитини у педіатра. З іншого боку, в сім’ях, де також є старші діти, які є частиною колективу (дитячого) садка) чи школи), уникнути того, щоб немовля не заразилося від старших дітей, практично неможливо. 

В обох випадках обтяжуючою обставиною є те, що дитина не може сказати вам, що вона відчуває, що в неї болить, і ви можете покладатися лише на власні відчуття та симптоми, які бачите та чуєте. Знання найпоширеніших симптомів, які вказують на те, що пора піти до педіатра, допоможе вам визначитися, як доглядати за дитиною та своїм внутрішнім спокоєм. Крім того, якщо ви схвильовані, не соромтеся зателефонувати своєму педіатру та проконсультуватися з ним.

Найпоширенішим симптомом, який вказує на хворобу дитини, є підвищення температури тіла або гарячка.

Висока температура або гарячка у немовляти

Гарячка - це підвищення температури тіла вище 38,0 °C (вимірюється під пахвою). Підвищена температура є корисною, оскільки допомагає імунній системі боротися з інфекцією. Незважаючи на те, що висока температура є найпоширенішою причиною звернення дитини до лікаря та дуже поширеною причиною для занепокоєння батьків, оскільки у дітей підвищується температура частіше, ніж у дорослих, і найчастіше вона досить підвищена, не слід негайно поспішати до педіатра, коли вона виникає, за винятком немовляти, молодшого за 3 місяця.  

Немовля до 3 місяців і гарячка

Якщо ваша дитина молодша ніж 3 місяці та має температуру, то це ситуація, яка потребує консультації педіатра, і ви повинні негайно зателефонувати йому та домовитися про огляд. Якщо ваш педіатр не працює, зателефонуйте черговому педіатру або зверніться за допомогою в педіатричне відділення найближчої лікарні.*

Негайно зверніться за допомогою до педіатра, якщо поряд з гарячкою малюк млявий і не реагує на подразники, має висип, ознаки зневоднення (сухість слизових, плач без сліз, сильна сонливість, шкіра не повертається у початкове положення при легкому ущипуванні), або має фебрильні судоми (епізоди, під час яких він тремтить і здається непритомним).

Немовля старше 3 місяців і гарячка

У трохи старшого немовляти, в якого немає інших симптомів, ви можете знизити температуру одним із звичайних фізичних методів (вони також підходять для новонароджених, але не як заміна педіатричного огляду):

• промокання дитини мокрою ганчіркою або губкою
• купання в теплій водіперебування в теплому та провітреному приміщенні
  одягання дитини у вільний і легкий одяг
• часткове роздягання дитини та вкривання легкою ковдрою

Гарячку також можна знизити за допомогою жарознижуючих препаратів, антипіретіків. Перший раз дайте дитині жарознижуючий засіб, порадившись з педіатром і дотримуючись його інструкцій щодо дозування. Важливо дати дитині точну дозу ліків, тому що менша доза, ніж призначена, не буде мати значення і не дасть очікуваного ефекту.

Якщо гарячка вище 38 °C зберігається більше 3 днів або перевищує 40 °C, а дитина поводиться незвично, важко прокидається, неспокійна або виглядає розгубленою - негайно зверніться до педіатра, незалежно від віку дитини. 

Інші тривожні симптоми у немовлят

Серед симптомів, при яких слід негайно звернутися за допомогою до педіатра, незалежно від віку дитини, є наступні:

• дитина після зниження температури дихає прискорено і/або утруднено
• профузна кровотеча, кровотеча, яку неможливо зупинити, або невелика кровотеча на шкірі та слизових оболонках, яка не зникає при натисканні
• ангіоневротичний набряк – набряк губ та/або вух та/або повік, утруднене ковтання
• втрата свідомості або гарячка з враженням, що дитина не в собі (при свідомості)
• тривалий невтішний плач, що відрізняється від звичайного плачу дитини, тривожний
• гарячка у дитини, яка має хронічне захворювання (наприклад, порок серця, захворювання легенів, злоякісне захворювання)

Будь-яка ситуація з вашою дитиною, якої немає в цьому списку, але яка викликає у вас сильний дискомфорт, неспокій і відчуття, що щось не так, є приводом для консультації педіатра хоча б по телефону. Довіртеся своєму батьківському інстинкту!

* У Загребі є декілька лікарень, куди можна звернутися за допомогою, та з приводу інших симптомів до лікаря ви можете звернутися в кількох різних місцях. В інших містах, де є одна лікарня, звертайтеся до об’єднаного відділення невідкладної допомоги лікарні (в якій є черговий педіатр) або до педіатричного відділення. В населених пунктах, де немає лікарні, для отримання консультації зателефонуйте до найближчої лікарні чи чергової служби поліклініки.

Направлення до стаціонару лікарні (госпіталізація) – це стресова подія як для дитини, так і для батьків. Це зміна повсякденного способу життя, що супроводжується невизначеністю та неприємними емоційними станами через відрив від звичного середовища, через хворобу, страх перед медичними процедурами та результатами лікування, через численні обмеження, зміни звичок і незнайомого оточення та подій.

Якщо серед усіх цих невідомих є той факт, що ви перебуваєте в чужій країні, з якою ви не зовсім знайомі, стрес стає ще більшим, і зрозуміло, що ви захочете скористатися можливістю залишитися з дитиною під час лікування в лікарні. Однак можливість залишитися з дитиною не завжди можлива в лікарнях Хорватії, а право дитини на госпіталізацію в супроводі дорослого, якому довіряють, гарантується не законом, а Регламентом про умови та способи реалізації прав в системі обов’язкового медичного страхування та (часто) залежить від можливостей лікарні та рішучості батьків боротися за право перебування дитини в супроводі. 
У будь-якому випадку корисно знати, які ваші права передбачені Регламентом.

Цілодобове проживання з госпіталізованою дитиною

Згідно з регламентом, яким врегульовано права дитини, яка перебуває на стаціонарному лікуванні, право на цілодобове перебування з дитиною, яка знаходиться на стаціонарному лікуванні, залежно від відповідних логістичних можливостей розміщення в закладі, де лікується дитина, за пропозицією обраного дитячого лікаря або лікаря відділення закладу охорони здоров¢я, де лікується дитина, може використати така застрахована особа:

1. Один із батьків або опікун дитини віком до трьох років.
2. Один із батьків або опікун дитини з тяжкими вадами розвитку незалежно від віку дитини, але за умови наявності відповідного рішення уповноваженого органу у одного з батьків або опікуна дитини чи дитини з тяжкими вадами розвитку, або висновку чи результатів аналізів компетентного експертного органу відповідно до спеціальних нормативних актів.
3. Один із батьків або опікун дитини віком до 18 років, хворої на злоякісне або інше небезпечне для життя захворювання, яка перебуває на стаціонарному лікуванні в договірному стаціонарному закладі охорони здоров'я для лікування дітей, хворих на злоякісні та інші захворювання, що безпосередньо загрожують життю (клінічний лікарняний центр, клінічна лікарня, поліклініка).
4. Один із батьків або опікун дитини під час реабілітації дитини в стаціонарі в спеціальній установі медичної реабілітації.

Яким чином реалізується право на цілодобове розміщення  відповідно до пп. 1-3?

Право реалізується на підставі направлення на стаціонарне лікування, на якому обраний лікар дитини, тобто лікар договірного стаціонарного закладу охорони здоров’я, в якому лікується дитина, в обов’язковому порядку під рубрикою  "Будь ласка, потрібно ____” (Molim, traži se___)  має зазначити: «Цілодобове розміщення одного з батьків/опікуна» (cjelodnevni smještaj roditelja/skrbnika).

Чи є цілодобове розміщення безкоштовним для одного з  батьків/опікуна?

Застрахована особа, яка реалізує право на розміщення, не зобов’язана сплачувати частину витрат на медичне обслуговування, а застрахована особа, яка відповідно до положень Закону про загальнообов’язкове медичне страхування може реалізувати право на компенсацію заробітної плати, під час такого розміщення має право на компенсацію заробітної плати у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю у зв'язку з доглядом за дитиною.

А якщо в лікарні стверджують, що для одного з батьків немає місця?

Крім перебування з дитиною в палатах, в яких є кілька ліжок i іноді одночасно перебувають кілька дітей та їхніх батьків, лікарня також може запропонувати вам окреме розміщення в лікарняних номерах-апартаментах (за наявності вільних). Проживання у лікарняних номерах-апартаментах відбувається за додаткову плату.

У випадках, коли, згідно з поясненнями персоналу лікарні, неможливо реалізувати право на розміщення разом з дитиною через недостатню спроможність розміщення в закладі, у батьків немає іншого вибору, крім як наполягати на пошуку рішення в рамках лікарні, щоб залишитися з дитиною. Досвід батьків показує, що вихід буде знайдено, якщо ви продемонструєте рішучість не залишати дитину саму, а будете наполягаєте на тому, щоб ви залишалися з дитиною, хоча б і на звичайному стільці, і не дозволите, аби дитина залишилася сама.  

Розміщення разом з дитиною, яку госпіталізували, протягом дня

У разі неспроможності або неможливості організувати цілодобове (24-годинне) перебування з дитиною, яка знаходиться на стаціонарному лікуванні, можна скористатися правом на розміщення разом з дитиною протягом дня (без ночівлі) (одна застрахована особа - один із батьків або особа, яка їх замінює) у разі:

• дитина має вік до семи років або
• дитина з тяжкими вадами розвитку незалежно від віку.
  
  

Чи є розміщення з дитиною протягом дня безкоштовним?

Застрахована особа, яка реалізує право на розміщення, не зобов’язана фінансувати частину витрат на медичне обслуговування, а застрахована особа, яка відповідно до положень Закону про загальнообов’язкове медичне страхування може реалізувати право на компенсацію заробітної плати, під час цього проживання має право на компенсацію заробітної плати у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю у зв'язку з доглядом за дитиною.

Чи гарантується право батьків на розміщення разом з дитиною протягом дня?

Право на розміщення (цілодобове або протягом дня) разом з дитиною, на жаль, ще досі реалізується на підставі пропозиції обраного лікаря дитини або лікаря відділення договірної лікарні закладу охорони здоров’я, в якому лікується дитина, «залежно від відповідних можливостей розміщення, які наявні в закладі договірної лікарні», а тому вищезазначене рішення знову ж таки залишається за медичними працівниками, практикою та доброю волею працівників закладу охорони здоров’я.

Право на матеріальну компенсацію для батьків дитини, яка перебуває на стаціонарному лікуванні

Фінансові виплати, якими можна скористатися у разі догляду за хворою дитиною, визначені Законом про загальнообов’язкове медичне страхування. Право батьків у разі госпіталізації дитини:

1. Право на компенсацію заробітної плати за час тимчасової непрацездатності по догляду за застрахованою особою - дитиною одного з батьків, який працює чи є самозайнятою особою.

Батьки або опікуни, які скористалися правом на цілодобове розміщення або розміщення протягом дня, не повинні сплачувати частину витрат на медичне обслуговування, а відповідно до закону мають право на лікарняний по догляду за дитиною та компенсацію заробітної плати.

2. Право на компенсацію витрат на розміщення одного з батьків або особи, яка здійснює догляд за дитиною під час лікування дитини в лікарні.

У разі відсутності у договірному стаціонарному закладі охорони здоров’я можливостей для забезпечення розміщення протягом дня разом з дитиною, один з батьків або опікун дитини реалізує право на компенсацію витрат на проживання за добу стаціонарного лікування у розмірі 6% від бюджетної бази, визначеної Законом про виконання державного бюджету Республіки Хорватія на поточний рік, за умови, що місце постійного або тимчасового проживання  батьків або особи, яка піклується про дитину, знаходиться на відстані 30 кілометрів, або більше від місця знаходження закладу охорони здоров’я, де лікується дитина.

3. Право на компенсацію транспортних витрат у зв'язку з користуванням медичною допомогою в системі загальнообов'язкового медичного страхування.

Діти до 18 років мають право на компенсацію транспортних витрат незалежно від відстані, яка зазвичай має становити 50 і більше кілометрів між місцем постійного проживання чи перебування та місцем направлення для отримання медичної допомоги. Умовою є те, що вони направлені для отримання медичної допомоги в інше місце, і що саме найближчий медичний заклад або найближчий медичний працівник приватної практики може надати необхідну медичну допомогу, оскільки вони не можуть отримати належну медичну допомогу за станом здоров’я у найближчій установі Хорватського інституту медичного страхування (HZZO), що здійснює договірну діяльність з цього виду медичної допомоги. Також право на компенсацію транспортних витрат має особа, призначена для супроводу застрахованої особи – дитини.

Вищезазначене також стосується дітей, яким виповнилося 18 років, але вони повністю і назавжди нездатні жити та працювати самостійно і зобов’язані мати медичне страхування як члени сім’ї застрахованої особи.

Раннє дитинство є найбільш критичним періодом у житті людини, оскільки саме тоді закладаються основи для всього майбутнього розвитку. Наукові дослідження підтверджують тезу про те, що у дітей з певною підозрою на затримку розвитку вкрай важливо починати з програми освітньо-реабілітаційних втручань та консультування батьків, що має загальну назву “раннє втручання”.

Раннє втручання – це соціальна послуга, яка включає професійну стимулюючу допомогу дітям та професійно-консультативну допомогу їхнім батькам у разі виявлення ризику розвитку чи вади розвитку дитини.

Послуга раннього втручання надається дитині, у якої в ранньому віці виявлено відхилення у розвитку, ризик розвитку або труднощі розвитку, як правило, до досягнення нею трьорічного віку, але не пізніше досягнення дитиною семи років, та її батькам або опікунам з метою залучення дитини до ширшої соціальної мережі, якщо така послуга не надається в рамках охорони здоров’я.

Раннє втручання – це не те лікування, яке сучасна медицина дуже ефективно надає хворій дитині, а різні види підтримки сім’ї та розвитку дитини в ранньому та дошкільному віці, необхідні їй для використання свого потенціалу розвитку та підготовки до подальшого навчання в школі та життя в громаді.

Раннє втручання – це завжди командна робота, і батьки є частиною команди. Команда завжди формується відповідно до потреб конкретного випадку, і в ідеалі вона працює на принципах трансдисциплінарності.

Раннє втручання може включати такі процедури:

• Стимулювання моторного розвитку немовлят.
• Догляд за дитиною (продумане поводження з дітьми під час носіння, сну, одягання, годування та ігор).
• Стимулювання розвитку дрібної моторики, пізнання, сприйняття через навчально-реабілітаційну роботу.
• Стимуляція раннього спілкування та розвитку мовлення через логопедичні процедури.
• Програма сенсорної інтеграції.
• Стимулювання емоційного розвитку (через спостереження психолога).

Як отримати послугу раннього втручання?

Послуги раннього втручання надають центри соціального захисту, центри надання послуг в громадах, громадські об¢єднання/асоціації та подібні організації, які надають соціальні послуги.

Після попереднього отримання висновку лікаря-спеціаліста з неонатології чи педіатра, а у виняткових випадках – лікаря іншої відповідної спеціалізації, центр соціального захисту запитує оцінку надавача послуги щодо тривалості та частоти надання послуги і визнає право надавати послугу в рішенні. Адреси та телефони центрів соціального захисту можна знайти тут.

Хто має право на раннє втручання?

Раннє втручання включає дітей, чиї ризики були визначені відразу при народженні, передчасно народжених дітей (найбільший ризик розвитку подальших труднощів), дітей із затримкою внутрішньоутробного розвитку, дітей із перинатальним ураженням мозку.

Діти з вадами розвитку – це діти, які через фізичні, сенсорні, комунікативні чи інтелектуальні вади потребують додаткової підтримки для навчання та розвитку з метою досягнення найкращих результатів розвитку і соціальної інтеграції.

Сюди також відносяться діти з вадами розвитку, які можуть розвиватися поступово або згодом: рухові вади, множинні вади, хронічні захворювання, генетичні синдроми, мовно-мовленнєві вади, розлади поведінки, інтелектуальні вади, розлади аутичного спектру, вади слуху та зору.

Останнім часом запроваджено практику, коли педіатр у пологовому будинку направляє батьків на якусь програму раннього втручання, але якщо цього не було у випадку з вашою дитиною, і ви підозрюєте, що у неї є якісь труднощі чи вона входить до групи ризику, важливо, щоб ви зв’язалися з педіатром дитини та поділилися з ним своїми підозрами, і тоді він далі розпочне процес діагностики ризиків та/або труднощів.

Хто проводить раннє втручання?

Раннє втручання в дитячому віці здійснюють фахівці різних професій з біомедичної, педагогічної та соціальної галузей науки: лікарі, психологи, педагоги, педагоги-реабілітологи, логопеди, соціальні працівники, вихователі, ерготерапевти, медсестри, спеціалісти з раннього втручання тощо.

Навіть дуже маленькі діти можуть постраждати від стресу не лише за обставин, які, як очікується, будуть дуже стресовими, але й у повсякденному житті. Найпоширеніші причини стресу у немовлят пов’язані з незадоволеними потребами немовляти, надмірною стимуляцією з боку оточення, деякими станами здоров’я та медичними проблемами; також на немовля може впливати емоційний стан матері, тобто людини, яка в першу чергу доглядає за ним.

Нездатність розпізнати стрес у немовляти і відсутність реакції на нього, щоб допомогти дитині, може призвести до погіршення її здоров’я, відчуття безпеки, а деякі вчені також вказують, що постійний вплив високого рівня стресу на немовля може негативно впливають на розвиток мозку та імунної системи дитини.

Ось чому важливо розуміти джерела стресу у немовлят, способи, за допомогою яких немовлята показують стрес, і як їм допомогти.

Джерела стресу у немовлят

Незважаючи на те, що численні обставини та умови можуть викликати стрес у немовляти, важливо знати, що короткочасний вплив стресу та стресових ситуацій не є таким шкідливим для дитини, як постійний або повторюваний вплив.

1. Пренатальний стрес

Якщо вагітна мати постійно перебуває під сильним стресом упродовж тривалого періоду часу, це може вплинути на дитину, яку вона виношує, а також на саму вагітність, викликаючи проблеми, від передчасних пологів, низької ваги дитини при народженні до ряду проблем з здоров'ям новонародженого.

З іншого боку, короткочасне випадкове перебування в стресових ситуаціях не впливає на плід.

2. Незадоволені потреби немовляти

Основні потреби новонародженого або немовляти в їжі, догляді, захисті та прив’язаності задовольняються матір'ю та іншими особами, які доглядають за дитиною. Якщо ці основні потреби залишаються незадоволеними, це може призвести до розвитку токсичного стресу, який матиме довгостроковий негативний вплив на дитину.

У сильній стресовій ситуації воєнної агресії, порятунку життів чи втечі від страждань війни дуже легко втратити увагу до однієї із потреб дитини. Ось чому надзвичайно важливо якнайшвидше подбати про себе та захистити своє емоційне та психологічне здоров’я, щоб ви могли зосередитися на дитині та мати емоційну здатність розпізнавати її потреби. Для деяких матерів зосередження уваги на дитині та її потребах, як тільки вони опиняються фізично віддалені від безпосередньої небезпеки, допомагає зменшити рівень стресу.

3. Фрустрація як частина процесу росту і розвитку

Численні процеси розвитку, які інтенсивно протікають упродовж першого року життя, викликають стрес у грудної дитини. Для грудної дитини навколишнє середовище постійно змінюється, дитина починає краще усвідомлювати навколишнє середовище та подразники, які надходять до неї, і всі ці відчуття можуть бути приголомшливими для немовляти.

Під час росту та дорослішання деякі зміни можуть викликати дискомфорт і біль, що також є джерелом стресу для немовлят.

4. Бурхливе вираження емоцій дорослих, крики та чвари

Постійне підвищення тону, насамперед у вигляді суперечок, сварок і крику, шкодить дитині і викликає у неї сильний стрес.

У такому середовищі йдеться не лише про те, що надмірні подразники з навколишнього середовища можуть бути непосильними для дитини, а й про механізм гармонізації емоційного стану дитини з емоційним станом матері (чи іншої особи, яка є основним опікуном дитини) .

Вже в ранньому віці немовля намагається знайти сенс у всьому, що чує і бачить в навколишньому середовищі, і спочатку дитина відчуває більшу частину навколишнього середовища, стежачи та спостерігаючи за реакцією батьків, насамперед того, хто піклується про дитину найбільше (і найчастіше це мати).

Коли батьки переживають сильні стресові ситуації, немовля також поглинає та переживає частину цього стресу. Дитина бачить вираз обличчя матері, чує тон голосу - смуток, гнів, відчай, щастя - і реагує відповідно до емоційного стану матері.

Тому надзвичайно важливо усвідомлювати свій психічний стан і знаходити для себе здорові способи боротьби зі стресом, а також не обговорювати в присутності дитини теми, які викликають у вас високу тривожність і стрес, щоб мінімізувати вплив вашого стресу на дитину.

Всі батьки час від часу переживають різні стресові ситуації. Важливо пам'ятати, що постійно присутній стрес і страх можуть негативно позначитися на дитині.

Зв’язок із дитиною та турбота про себе у надзвичайно стресовий період важливі як для вас, так і для вашої дитини.

Як немовлята показують стрес

Хоча багато дорослих сприймають плач як показник стресу, вони помиляються. Плач – це нормальна реакція дитини на низку ситуацій і подразників, спосіб, у який дитина повідомляє частину своїх потреб і реагує на дискомфорт. Через це важко розпізнати, коли плач є частиною нормальної поведінки немовляти, а коли – симптомом стресу.

Допомогти в цьому можуть і деякі інші ознаки, які вказують на те, що немовля перебуває в стані стресу:

1. Дитина не їсть, відмовляється їсти і смоктати груди або відмовляється від пляшечки (був змінений попередній режим годування).
2. У немовляти раптово виникають проблеми зі стулом (діарея або запор).
3. У немовляти проблеми зі сном (дитина змінила свій попередній режим/звичку сну).
4. Дитина плаче довше звичайного, має невтішний плач, плач може відрізнятися від звичайного (при плачі, особливо невтішному, тривалому, що нагадує крик, дуже важливо позбутися підозри, що дитині боляче).
5. Дитина не реагує нормально на навколишнє серндовище, ніби вимкнула емоції, спокійна, - аж до рівня відсутності реакції на навколишнє середовище.

Як допомогти грудній дитині в стані стресу

Допомагаючи грудній дитині, що переживає стрес, ви повинні спочатку допомогти собі. Якщо усунути джерела стресу не вдається, обов’язково спробуйте різні способи зниження стресу та боротьби зі стресом, а якщо ви все ще відчуваєте, що вам важко тримати свої емоції та реакції під контролем, зверніться за допомогою.

Найважливіше для дитини в цьому віці спілкування з близькими людьми, будьте поруч з нею і створіть для неї відчуття безпеки. Це означає, що вам слід подбати про наступне:

1. Забезпечте багато фізичного контакту.

Турботливий дотик захищає дитину від негативного впливу стресу, оскільки дотик стимулює викид гормону окситоцину (гормону любові), а також речовин, які діють як природні знеболювальні. Вони мають заспокійливу дію і знижують рівень кортизолу в організмі немовляти. Такий ефект призводить до меншого виснаження організму і створення тривалої стійкості до стресу у дитини.

Хоча фізичний дотик має лікувальний вплив на дитину, слідкуйте за знаками, які вам подає ваша дитина, тому що деяких дітей може більше дратувати ніжний дотик або погойдування, і вони віддають перевагу  більш стабільному положенню і більш швидким рухам, деякі також потребують додаткової взаємодії з особою, яка торкається їх, носить тощо, тож це допоможе розмовляти з дитиною, поки ви її торкаєтесь, носите чи наспівуєте їй.

Більшість дітей, однак, люблять, коли їх доросла людина носить і рухається разом із нею. Коли ви ходите разом з дитиною, ви допомагаєте їй зняти стрес. Фізичні рухи (які дитина на руках робить разом з вами) знімають фізичну напругу, знижують рівень кортизолу, гормонів стресу та підвищують рівень ендорфінів і окситоцину.

Якщо ви можете придбати переноску, за допомогою якої ви зможете привчити дитину до свого тіла та звільнити руки (щоб ви могли продовжувати виконувати повсякденні завдання або займатися також і старшою дитиною), обов’язково спробуйте носити її – у ритмі свого дихання і серцебиття, знайомим запахом і голосом ви легко заспокоїте дитину і змусите її відчути себе в безпеці та під захистом.

2. Не варто недооцінювати здатність немовляти «читати» і віддзеркалювати емоції.

Коли ви розсіяні, пригнічені чи знаходитеся у стані тривоги, вам може здатися, що ваш малюк не помічає вашого настрою, але дослідження говорять про інше.

Навіть зовсім маленька дитина, немовля, помічає байдужість матері чи іншого дорослого, який у першу чергу піклується про неї. У віці 6 місяців дитина вже здатна розрізняти мову тіла: щасливу та сердиту. Малюк може розпізнавати ознаки емоційного стану дорослих, а стрес близької дорослої людини викликає стрес і у дитини.

Ваш емоційний стан також важливий для здоров'я вашої дитини, не тільки вашого здоров’я, нехай це буде вашою мотивацією піклуватися про себе.

3. Забезпечте час вечірнього вкладання дитини до сну

Більшості дітей потрібна допомога батьків, щоб заснути, і чим м’якше, ніжніше  та співзвучніше з вашими підтримуючими відносинами протягом дня ви допомагаєте дитині заснути, тим буде легше малюку відпустити стрес, розслабитися і заснути.

Розслабленному сну безперечно сприяє фізична близькість батьків упродовж ночі (сон дитини в кімнаті, де сплять і батьки; ліжко біля ліжка; з опущеним бортиком ліжечка до батьків або, звичайно, спільний сон). Фізична близькість вночі допомагає немовляті регулювати реакцію на стрес, пережитий упродовж дня. Але фізична близькість — це ще не все.

Одним із важливих «інгредієнтів», які допомагають немовляті, є емоційна доступність перед сном — щоденне використання заспокійливих, розслаблюючих, тихих процедур, які допомагають немовляті розслабитися перед сном і легше заснути, а також готова та оперативна реакція на плач і хвилювання дитини.

Спостерігаючи за нормальним нічним розкладом сімей з немовлятами, дослідники виявили, що матері, які оцінили себе як «емоційно доступні», частіше народжували немовлят з низьким нічним рівнем кортизолу.

Крім того, у цих немовлят більше шансів розвинути нормальні, здорові моделі гормональних змін протягом 24-годинного дня (Philbrook et al 2014).

Було також показано, що емоційна доступність під час сну допомагає грудним дітям довше спати вночі (Philbrook and Teti 2016; Jian and Teti 2016). Звучить як перемога для всієї родини!

Нарешті, важливо повторити: догляд за грудною дитиною часто є складним і напруженим процесом навіть у абсолютно спокійних і нормальних обставинах. В умовах вимушеного переїзду та тривалого перебування у чужій країні через війну необхідно, щоб дорослий, який піклується про немовля (і дітей загалом), піклувався про їхні власні потреби та використовував засоби для зменшення власного стресу. Це єдиний спосіб, у який вони матимуть можливість постійно піклуватися про немовля (і дітей старшого віку) відповідним чином.

Після того, як дитяче автокрісло правильно встановлено в машині, а дитина правильно розміщена та пристебнута в ньому, слід також звернути певну увагу на те, як автокрісло використовується в умовах низьких та високих температур повітря.

Використання автокрісла в холодні дні

У зимові місяці, коли температура низька, і ми носимо більш товсті куртки, важливо знати, що не можна пристібати дитину в автокріслі в куртці. Перед тим, як пристебнути дитину в автокріслі, необхідно зняти комбінезон або товсту куртку, тому що такий одяг заважає правильному затягуванню ременів, і дитина могла б вилізти з них. Так само через велику кількість повітря в товстому зимовому одязі, під час гальмування або зіткнення, повітря витісняється, і дитину може викинути з автокрісла.

Одягніть дитину в кілька шарів більш тонкого одягу. Потім правильно застебніть дитину без куртки і, у разі потреби, додатково утепліть дитину курткою або ковдрою ПОВЕРХ застібнутих ременів. Звичайно, сміливо залишайте шапку, рукавички, товсті шкарпетки чи чобітки на дитині.

Використання автокрісла в спекотні літні дні

Хоча залишати дитину саму в машині без нагляду дорослих заборонено в будь-який час року, небезпека значно більша в теплі дні. Тіло дитини нагрівається в 3-5 разів швидше, ніж тіло дорослої людини, тому діти більш сприйнятливі до теплового удару, який може мати ряд небажаних наслідків.

Повітря в машині також швидко нагрівається і приблизно за 10 хвилин може досягти небезпечного рівня для немовляти. Частково відкриті вікна недостатньо сповільнюють підвищення температури повітря в салоні автомобіля, тому завжди виймайте дитину з автомобіля, коли ви виходите, і не залишайте дитину саму в машині навіть на 5 хвилин.

Якщо автокрісло залишається в машині, влітку накривайте його простирадлом, щоб воно не нагрівалося. А саме, на сонці матеріали автокрісла, особливо металева пряжка, можуть різко нагрітися і травмувати дитину, якщо посадити її в перегріте автокрісло.

У Хорватії автокрісло є єдиним юридично необхідним обладнанням для дитини, починаючи з її першої поїздки. Для немовлят використовується лише автокрісло, повернуте напрямку руху, яке забезпечує унікальний і необхідний захист, повністю підтримуючи голову, шию та хребет дитини.

Окрім цієї характеристики автокрісла, для безпеки дитини під час водіння важливо, щоб автокрісло було належним чином закріплено в автомобілі, а дитина належним чином закріплена в автокріслі.

Як вибрати автокрісло для немовляти

Перш ніж прийняти рішення про покупку або використання вживаного автокрісла, необхідно перевірити кілька пунктів:

• Автокрісло має наклейку з дійсним сертифікатом (R44/04 або R129)
• Автокрісло має наклейку з ілюстрованими інструкціями, як його прикріпити до автомобіля
• Автокрісло має всі оригінальні запчастини
• Термін придатності автокрісла є дійсним (дата виробництва вибита на пластиковій частині, термін придатності написано в інструкції)
• Автокрісло перевірено в автомобілі та може бути правильно встановлено
• Автокрісло не потрапляло в ДТП

Лише правильне автокрісло з дійсним терміном придатності та яке не потрапляло в ДТП (якщо ви позичаєте або отримуєте вживане автокрісло для використання), належним чином захистить вашу дитину.

Якщо ви не впевнені у справності, асоціація «Рода» може допомогти вам по всім питанням, окрім перевірки, чи не потрапляло автокрісло в ДТП – це інформація, яку вам потрібно отримати від колишніх власників. Ви можете зв'язатися з Roda електронною поштою.

Правильно встановлене автокрісло для немовляти

Dojenče se prevozi isključivo u smjeru suprotnom od smjera vožnje, a autosjedalica se učvršćuje u automobil na način kako je propisao proizvođač autosjedalice. Neka osnovna pravila su uvijek jednaka:

• Автокрісло для немовлят має бути встановлено під кутом 45° до землі. Нахил можна збільшити максимум до 60° після досягнення дитиною 6 місяців, тобто повного контролю над головою та шиєю. А саме, цей кут є необхідний для того, щоб дитина не вилетіла з автокрісла в разі зіткнення, і при цьому дитина достатньо нахилена назад, щоб її голова не впала на груди і не перекрила її дихальні шляхи.
• Кріпитися автокрісло може за допомогою двох систем, в залежності від автомобіля і автокрісла - 3-х точкового  ременя  безпеки або системою  Isofix
  • 3-х точковий ремінь проходить через сині позначки на автокріслі, який щільно затягується, щоб воно не зміщувалося більше ніж на 2 см, коли ми тягнемо його вліво і вправо в місці, де проходить поясний ремінь автомобіля або
  • Система Isofix прикріплена до гачків між спинкою та сидінням задньої лави, а верхній анкерний гак (top tether) або опорна ніжка прикріплені правильно, і всі позначки на них зелені
• Ручка автокрісла встановлена в положення для руху згідно інструкції виробника

Немовля належним чином зафіксоване в автокріслі

Розміщуючи дитину в автокріслі, необхідно стежити, щоб спина дитини знаходилася в найглибшій частині автокрісла.

Потім кладемо дитину в автокрісло так, щоб вся спина спиралася на спинку, а голова була на одному рівні зі спиною.

Ремені автокрісла не повинні бути ніде перекручені, та повинні протягуватися через прорізи на рівні плечей дитини або трохи нижче них, і на них не повинно бути нічого, крім оригінальних подушок.

Коли ремені з'єднані в одну точку і закріплені в пряжці між ногами, їх потрібно затягнути так, щоб між поясом і ключицею дитини поміщався тільки один палець, тобто не можна затискати ремінь по довжині.

Коли немовля переросте автокрісло

Якщо ноги дитини перетинають край автокрісла або торкаються спинки заднього сидіння, це не є показники переростання автокрісла, а також це не означає небезпеку чи дискомфорт для дитини.

Натомість зверніть увагу на кілограми та сантиметри, зазначені на автокріслі.

Дитина переросла автокрісло, якщо:

• Має більшу вагу, ніж обмеження, зазначене на автокріслі та (або)
• Має більше сантиметрів, ніж межа, зазначена на автокріслі та (або)
• Ремені безпеки автомобіля виходять із гнізда занадто низько порівняно з рівнем плечей.

Якщо немовля переросло автокрісло, розташоване проти напрямку руху, і не відповідає хоча б мінімальним) умовам для розташування в напрямку руху, необхідно знайти автокрісло більшого розміру, яке може бути встановлено у протилежному напрямку руху.

Всі три мінімальні умови для сидіння в напрямку руху, яким повинна відповідати дитина: 10 кг, 15 місяців і самостійне ходіння. Враховуючи, що це лише мінімальні вимоги, ми рекомендуємо, щоб дитина продовжувала їздити в протилежному напрямку руху якомога довше, звичайно, у відповідному автокріслі.

Цілком природно, що батьки приховують від дітей правду про війну або намагаються мінімізувати жахи війни, щоб захистити дитину від стресу та страху. Однак така стратегія вирішення проблеми не рекомендується, оскільки вона не дає дитині можливості ставити запитання, шукати пояснень і підтримки. 

Розмова з батьками допомагає дитині краще зрозуміти події навколо неї, міжособистісні стосунки, а також навчитися виражати і називати почуття та внутрішні переживання, та розвивати стосунки з іншими. Під час розмови дитина чує сказане, але також відчуває, яким чином це сказане, що може ще більше заспокоїти і втішити її.

Розмова про важкі теми приносить розуміння

Надзвичайно важливо не приховувати правду від дитини, адже дитина може по-різному дізнатися правду про війну. Вони можуть підслухати вашу розмову з іншими дорослими та почути занепокоєння у вашому голосі, або вони можуть почути частину правди від інших дітей через соціальні мережі чи новини. Тоді реальність може здатися ще страшнішою, адже дитина не розуміє всього, що чує і бачить, але неодмінно відчуває незахищеність і страх близьких дорослих.

Тому говорити про воєнні події важливо, адже це допоможе дитині краще зрозуміти ситуацію, в якій ви перебуваєте, що певною мірою зменшить страх.

Нормалізуйте відчуття дитини

Через усе, що відбувається, що чує і бачить, дитина може відчувати страх, розгубленість, хвилювання чи гнів. Дитині потрібен певний час, щоб зрозуміти, що вона відчуває, і прийняти ці емоції. Тому ми повинні ясно дати знати дитині про те, що почуватися сумною, наляканою або злою – цілком нормально.

Не реагуйте на занепокоєння та страхи вашої дитини, применшуючи її страх і кажучи їй заспокоїтися або не реагувати надмірно. Те, що відчуває дитина, є справжнім. Покажіть їй, що те, що вона відчуває, є нормальним, і допоможіть їй назвати емоції. Вже сама розмова і ваше розуміння заспокоять і втішать її.

Правила спілкування з дитиною

Перш ніж говорити з дитиною, добре знати, що ви збираєтеся їй сказати і як, заздалегідь подумати про зміст, який ви плануєте донести до неї, і про те, як ви будете говорити. 

Важливо адаптувати розмову до віку дитини. Військові події – це складна тема, і говорити про неї з маленькою дитиною може здатися неймовірним. Однак ці події глибоко впливають на наше життя, і дитина неминуче помічає і відчуває це і хоче розуміти і знати, що відбувається. Тому важливо розмовляти з дитиною так, щоб вона зрозуміла лексику, враховуючи вік дитини. 

Крім того, ви повинні усвідомлювати, що, можливо, ви самі не будете в змозі допомогти дитині, тому що для неї це занадто важко. У разі потреби зверніться  за допомогою до дитячого психолога.

Дитина від року до трьох років

У цьому віці дитина розуміє і відчуває, що щось відбувається, але не розуміє, що відбувається і чому. Дитина може частіше плакати і шукати вашої близькості. У неї можуть бути проблеми зі сном і туалетом, поводитися як немовля і просити вас погодувати її. У неї можуть бути напади люті, забіякуватості, дратівливості, опіру або замкнутості, але вона не може пояснити свої почуття. Крім того, вона може боятися розлуки і відчувати страх, коли батьків немає в полі зору.

Ви допоможете дитині, якщо будете спокійні та встановите розпорядок дня, який дасть їй відчуття передбачуваності, а отже, безпеки. Якщо дитина все ще не розмовляє і не запитує, розмовляйте про повсякденне життя позитивно, оптимістично, даючи їй зрозуміти, що ви як сім’я в безпеці. 

Діти дошкільного віку

У цьому віці діти часто виявляють свій гнів, нападаючи на батьків або замкнувшись у собі, впадають у депресію. У такому віці уява і реальність переплітаються, і дитина розуміє, що важливо захистити сім'ю.

Дитина може бути тривожною, мати спалахи злості та агресії, поводитися як у молодшому віці. Також в неї може бути страх засипати, залишатися на самоті, може мати неспокійні сни і навіть кошмари. Якщо дитина не хоче займатися тим, що їй раніше подобалося, поговоріть з нею, не чекайте, поки вона першою звернеться до вас із запитанням. 

Деякі діти самі почнуть розмову і будуть задавати багато запитань, тоді як інші діти будуть проявляти відсутність інтересу. І одним, і другим дітям треба розповісти правду про війну і поговорити з ними. Якщо дитина задає питання, легше почати розмову, тому що ви можете це зробити, відповівши на запитання, а потім запитайте її, що вона відчуває у зв’язку з цим, чи розуміє вона те, що ви їй пояснили. Потім ви можете пояснити, що відбувaється, і продовжувати розмову стільки, скільки потрібно дитині. 

Якщо дитина не задає запитань, спробуйте запитаннями «відчути» її емоції та з’ясувати, чи хоче вона говорити, що вона знає, як почувається. Потім розпочніть розмову про воєнні події. 

Якщо ви бачите, що дитина щось чула і знає, почніть розмову і поясніть їй те, що її цікавить. 

Діти потребують насамперед відчуття захисту та безпеки з боку дорослих, і це те, що ми як батьки можемо їм надати, як би важко це не було в ситуаціях, коли ми самі почуваємося незахищеними та в небезпеці. 

Що таке страх?

Страх є однією з основних емоцій, поряд з радістю, сумом, соромом, гнівом та любов'ю. Він проявляється дуже рано і має сильну мотиваційну силу. Страх — це емоція, яка викликає захисну поведінку як у дітей, так і в дорослих, і може бути спричинена деякими зовнішніми факторами, такими як важкі життєві ситуації, наприклад війна чи біженство, а також внутрішніми, коли ми думаємо про те, що нас лякає. Незалежно від джерела нашого страху, як тільки ми його відчуваємо, все наше тіло активізується, щоб захистити себе. 

Страхи під час розвитку

У звичайних життєвих обставинах страхи є частиною життя кожної дитини і з’являються та зникають у міру розвитку дитини та переходу від однієї стадії розвитку до іншої. Це т. зв. страхи розвитку, характерні для певного віку дитини. Страх розлуки - це страх, який з'являється у дитини в ранньому віці і виражений приблизно до другого року життя дитини, та проявляється плачем при розлуці дитини зі знайомими людьми. Цей страх супроводжується страхом незнайомих людей і пов'язаний з обережністю, яку дитина відчуває до незнайомих людей. 
У три-чотири роки дитина вже розмовляє та засвоює зміст через книжки з картинками, анімаційні фільми, а також через Інтернет. Тоді може з'явитися страх персонажів з уяви, а також страх перед деякими реальними подіями, такими як нещасні випадки, тілесні ушкодження, темрява, хвороба. 

Такі страхи розвитку вимагають батьківської уваги, розуміння, терпіння та прийняття страхів дитини і, як правило, не потребують професійної допомоги.

Ознаки страху у дитини

У меншої дитини страх можна легко помітити, тому що дитина пручається, плаче і обурюється. Для трохи старшої дитини дошкільного віку або молодших класів початкової школи страх проявляється через напругу, занепокоєння та замкнутість. Дитина також може проявляти страх через тілесні реакції, такі як біль у животі, головний біль, серцебиття, пітливість, тики. 

Однак деякі діти не проявлять ознак страху, що не означає, що вони не бояться. Тому добре поговорити з дитиною відверто, не приховуючи емоцій. 

Якщо ви помітили, що дитина боїться, спробуйте з'ясувати причину страху

Рекомендації щодо розмови з дитиною про страхи та занепокоєння

Важливо, щоб батьки відкрито говорили з дитиною про всі емоції, включно з її страхами, і дозволяли їй вільно виражати свої почуття різними способами, словами, малюнком, через гру.

Для початку батькам важливо прийняти страх дитини і не применшувати його, тому що для дитини цей страх дуже серйозний і тривожний. Зменшуючи страх дитини, ми ризикуємо тим, що дитина ще більше замкнеться в собі і закриється, а це не приведе до вирішення проблем, викликаних страхом.  

Якщо дитина не говорить сама, і ви бачите, що вона боїться, заохочуйте її до розмови. Виберіть більш спокійний момент дня, коли ви не поспішаєте і не напружені через усі новини, які почули. Наприклад, ви можете разом з дитиною подивитися фільм, почитати або пограти, та спонтанно почати розмову про те, що вона відчуває. Дізнайтеся, що вона відчуває, що почула з того, що її засмутило і вселило в неї страх, що вона про це думає.  

Питання дитини можуть викликати у вас неспокій, тому що ви можете відчути, що турботи занадто великі для дитини. «Чи всі ми загинемо на війні» або «Чи означає це, що ми більше ніколи не побачимо своє місто та друзів?» – питання, які не можуть залишити байдужим жодного батька. Заспокойте дитину, обійміть її, скажіть, що розумієте її хвилювання, і запитайте, що саме вона почула, чому так думає. Ставте підзапитання, намагайтеся з’ясувати якомога більше деталей, адже дитині важливо розмовою зменшити хвилювання та страх. Коли вона пояснить вам, чому вона така налякана і засмучена, вам буде легше допомогти і втішити її. Таким чином дитина також дізнається про те, що страхи можна пом’якшити та подолати, а також про те, що турботою можна поділитися. 

Спробуйте запевнити дитину, що вона в безпеці, і поясніть, що багато людей у ​​світі намагаються припинити конфлікт, і що багато людей хочуть миру. 

Розмовляючи з дитиною, уникайте навішування ярликів на весь народ, вказуйте, що у війні винні окремі люди, і що більшість людей хоче мирного вирішення. Намагайтеся не поширювати упередження, як би важко це не було. 

Спробуйте зосередити увагу вашої дитини на позитивних історіях, про сім’ї, які прийняли сім’ї біженців, екстрені служби, що допомагають на місцях, заклики до миру та припинення конфлікту.

Запитайте дитину, що ви можете зробити, щоб вона менше боялася, залишайте світло на ніч, будьте з нею, поки вона не засне. 

Зверніть увагу на те, що заспокоює дитину, і використовуйте ці методи кожного разу, коли бачите, що дитина починає боятися. 

Наголошуйте дитині, що вона завжди може запитати вас про те, що її хвилює, що ви завжди готові до розмови, і час від часу перевіряйте, як дитина почувається. Гуляйте з дитиною, заохочуйте її до фізичної активності, оскільки це зменшить її страх і напругу. Дайте дитині теплого напою, ляжте з нею, обійміть її, розкажіть Їй історію зі щасливим кінцем, покажіть йому, що є надія на краще майбутнє. 

Якщо дитина тривалий час перебуває у страху, її важко заспокоїти, вона пригнічена, відчуває панічні атаки, почувається безпорадною, обов’язково зверніться за допомогою до психолога. Те саме стосується і вас.

Коли конфлікти та війни стають головними новинами та чимось, про що дорослі говорять щодня, це може викликати у дитини відчуття страху та тривоги, незалежно від того, чи живе вона в країні, де відбувається конфлікт, чи десь у безпечному місці. Той факт, що дитина в безпеці, не зменшує її страхів чи хвилювань, особливо якщо вона бачить їх на обличчях своїх батьків.

Це не означає, що батьки повинні приховувати свої хвилювання та стреси, навпаки, щирість (з поправкою на вік дитини) та розмова – єдино правильний шлях. У цей момент дитині потрібні безпечні, теплі, турботливі та підтримуючі батьки або інші дорослі, які не тільки будуть поруч з нею, а й навчать її важливому життєвому уроку – боротьбі зі стресом.

1. Вербальна підтримка та фізичне заспокоєння

У ситуаціях підвищеного стресу фізичний контакт надзвичайно важливий. Крім того, якщо це можливо і якщо дитина просить про це, дозвольте їй безпечно спати поруч з вами чи іншим близьким дорослим. Заспокоюйте дитину словами і намагайтеся якомога менше мислити песимістично. Природно, що в такий момент виникають негативні думки та страхи, але ви повинні пам’ятати, що ви повинні спочатку допомогти собі, щоб ви могли допомогти своїй дитині. Намагайтеся бути максимально спокійними і вести розмову відповідно до віку дитини.

2. Встановлення розпорядку дня

Розпорядок дня особливо важливий для дитини в ситуації, яка є досить невизначеною, вона змінюється день у день, і ми не можемо з упевненістю передбачити, як вона розгортатиметься в майбутньому і як довго триватиме. Хоча розпорядок дня, до якого дитина звикла до війни чи від’їзду з дому, неможливий, можна запровадити «новий» розпорядок дня. Важливо, щоб він повторюався і щоб дитина знала, чого очікувати і яким є розпорядок дня. Рекомендується заспокійлива процедура перед сном, така як читання оповідання, обійми, теплий чай.

Якщо ваша дитина вже почала доглядати за собою відповідно до свого віку, наприклад, чистити зуби, одягатися, застеляти ліжко, м’яко, але наполегливо наполягайте на тому, щоб розпорядок дня також був відновлений у цій сфері.

3. Вираження почуттів через гру

Гра – це канал для вираження та прийняття емоцій дитини. Коли дитина висловлює неприємне почуття або коли очевидно, що вона приголомшена, важливо заохотити її розповісти про це, намалювати це почуття або іншим чином висловити те, що її турбує.

Заохочуйте ігри чи іншу діяльність, які дають дитині можливість вивільнити неприємні емоції або практикувати саморегуляцію. Наприклад, якщо це почуття гніву, можна запропонувати дитині ігри, в яких вона матиме можливість звільнити зайву енергію з тіла (наприклад, кидання м’яча, удар по подушці, інтенсивний біг, стрибки в довжину тощо).

Якщо гра іноді набуває агресивного характеру (гра з мечами, пістолетами, гра у вбивць, нападників тощо), то це нормальна реакція дитини на стрес. Фізично активна гра у формі більш грубої гри у дітей заохочує моторний і когнітивний розвиток, а також емоційний і соціальний розвиток. Завдяки грубій грі дитина отримує важливий досвід особистої сили та впевненості в собі, а також вчиться регулювати почуття гніву та агресії. Допомагає вигнати накопичені емоції гніву, образи, страху та допомагає дитині легше справлятися зі стресом.

4. Заохочування до фізичної активності, здорового харчування та достатнього сну

Фізична активність має багато переваг для дитини, вона допомагає в моторному, соціальному, когнітивному та емоційному розвитку. Будь-яка фізична активність позитивно впливає на настрій дитини та посилить позитивні і зменшить її негативні емоції.

Харчування дитини також може впливати на відпочинок, тобто викликати втому і виснаження, що безпосередньо призводить до збільшення стресу. Діти не повинні лягати спати голодними і повинні мати різноманітне та здорове харчування.

Здоровий сон є цілющим і допомагає, в тому числі, нормалізувати рівень гормонів стресу, тому дуже важливо забезпечити час для безперервного сну. Фізична активність і здорове і збалансоване харчування, безумовно, сприяють поліпшенню сну, і рекомендується уникати використання електронних пристроїв (мобільних телефонів, телевізора, комп’ютера, планшетів) принаймні за годину до сну. Якщо у вашої дитини проблеми зі сном, слід подбати про те, щоб остання інформація, яку дитина споживає з екранів, не була надто стимулюючою або тривожниою, оскільки це також вплине на якість сну.

5. Нормалізація почуття занепокоєння і тривоги

Зрозуміло і нормально відчувати дискомфорт, тривогу і занепокоєння в моменти, коли ти переживаєш воєнні події. Показуйте емоції перед дитиною, називайте їх і пояснюйте. Прийміть і цінуйте власні емоції та емоції дитини, адже вони завжди справжні.

Почніть з поведінки себе та своїх дітей, яка допоможе вам зменшити стрес. Залучайте себе та свою родину до активності, яка допоможе покращити ваш настрій.

Наш настрій - це довготривалий і передбачуваний емоційний стан. Це внутрішній, всепроникний досвід почуттів, і перепади настрою є звичайним явищем протягом усього життя. Залежно від життєвих обставин, а іноді і без них, настрій змінюється від нормального, підвищеного до зниженого. Здорова людина відчуває різні перепади настрою, але має усвідомлення свого контролю над ним.

Іноді почуття смутку або поганий настрій може тривати досить довго, незалежно від того, є причина чи ні, і тоді можна говорити про депресію.

Депресія

Коли йдеться про депресивний розлад, це не є стан трохи більшої пригніченості, а скоріше стан значної зміни настрою, під впливом якої змінюється загальне мислення, сприйняття, фізичний стан, поведінка та соціальне функціонування людини. 

Коли ми переживаємо стресову подію, а війна та втрата дому, безумовно, є одними з найбільш стресових подій, які ми можемо пережити в своєму житті, ми відчуваємо смуток. Це природна емоційна реакція на таку стресову подію, яка зазвичай триває певний період часу. Депресія - це не просто поганий настрій і періодична пригніченість, а серйозний психічний розлад. Якщо депресію НЕ лікувати, вона може призвести до серйозних проблем у сім’ї, школі, з однолітками, зловживання/залежності від алкоголю та наркотиків і навіть до трагічних подій, таких як насильство чи самогубство.

Ознаки депресії

Сьогодні депресія є все більш поширеним емоційним станом серед дітей та молоді, тому вкрай важливо звертати увагу на ознаки депресії та вживати певних заходів, щоб допомогти дитині.

У наступній таблиці наведено ознаки, які можуть вказувати на депресію, і якщо ви помічаєте більшість із них у вашої дитини довше двох тижнів, було б добре звернутися за професійною допомогою.

Депресивна дитина виглядає сумною, млявою, говорить монотонним голосом, має повільні рухи, самотня і замкнута. Депресивна дитина часто дратівлива, має симптоми тривоги, страху та дискомфорту, нудьги. 

Депресія у дітей часто маскується тілесними розладами, такими як біль у животі та/або головний біль, для яких немає тілесних причин. Настрій дитини можна тимчасово покращити, беручи участь у веселих заходах, хоча дитина рідше до них долучається, ніж діти, які не страждають від депресії. Дитина з депресією надмірно самокритична і легко лякається, що інші люди проявлять до неї таку ж суворість і критику.

Хоча самогубства в цій віковій групі дуже рідкісні, навіть спроби суїциду рідкісні, у депресивних дітей часто виникає бажання померти, і вони кажуть про це, коли їх запитують.

Чим ви можете допомогти дитині?

• Заохочуйте дитину відкритися та поговорити з вами про те, що її турбує
• Проводьте з дитиною більше часу, ніж зазвичай, тому що вона потребує вас більше, ніж до появи ознак депресії
• Покажіть дитині, що вона прийнята, цінна, і ви дбаєте про неї. Ви можете зробити це за допомогою численних маленьких знаків уваги та похвали, коли бачите, що можете похвалити її за щось.
• Поставтеся з розумінням, тому що ваша дитина не робить нічого навмисно, щоб почуватися погано. Намагайтеся проявити терпіння та розуміння.
• Заохочуйте фізичну активність, оскільки вправи можуть допомогти в лікуванні депресії, тож спробуйте знайти спосіб включити ці заняття в розпорядок дня вашої дитини. Звичайна прогулянка або їзда на велосипеді може бути корисною.
• Заохочуйте спілкування з іншими дітьми, тому що замикання в собі лише погіршує депресію. Запропонуйте вивести дитину на вулицю та запропонуйте заняття, якими вона може бути зацікавлена, наприклад, спорт, кіно, художні чи музичні майстер-класи тощо.
• Беріть участь у лікуванні. Слідкуйте за тим, чи дотримується ваша дитина всіх інструкцій щодо лікування та чи ходить вона на терапію. Особливо важливо, щоб ваша дитина регулярно приймала ліки, якщо вони їй були призначені. Слідкуйте за змінами стану вашої дитини та зверніться до її лікаря, якщо вам здається, що симптоми депресії погіршуються.Намагайтеся якомога більше дізнатися про депресію та бути в курсі, адже чим більше ви знаєте, тим краще зможете допомогти своїй дитині.
• Зверніться за допомогою для себе і своєї дитини. Поспілкуйтеся з сімейним лікарем, дитячим та підлітковим психіатром, класним керівником, шкільним психологом.

Шлях до повного одужання може бути важким, тому наберіться терпіння. Радійте невеликим успіхам, але майте на увазі, що ви можете зіткнутися з перешкодами. Найголовніше - не судити себе і не порівнювати свою сім'ю з іншими. 

Діти в системі обов'язкового медичного страхування в Хорватії користуються особливим захистом, і це також стосується дітей, які мають статус особи під тимчасовим захистом – вони мають право на повне медичне обслуговування, тою самою мірою, як і діти з Хорватії.

Охорона здоров'я дітей здійснюється педіатрами, як правило, до досягнення дитиною шкільного віку, і педіатрична допомога включає такі медичні послуги:

• Заходи із зміцнення здоров'я та профілактика захворювань
• Діагностика, лікування та реабілітація
• Інші заходи

Педіатрія – це розділ медицини, який займається здоров’ям дитини та її сім'ї. Метою такого підходу є покращення загального стану здоров’я дітей та забезпечення здорового зростання.

Заходи із зміцнення здоров'я та профілактика захворювань

Профілактичні огляди та щеплення

Основним заходом запобігання захворювань є профілактичний огляд здорових дітей. Після першого року життя, протягом якого зустрічі з педіатром відбуваються досить часто, частота відвідування лікаря зменшується, і часто це пов’язано з щепленнями згідно з чинним календарем щеплень (текст за посиланням).

Метою профілактичних оглядів є запобігання захворюванням шляхом регулярних щеплень та надання консультативної інформації, раннє виявлення та лікування захворювань, а також заохочування батьків і надання підтримки у постійному покращенні емоційного та інтелектуального розвитку дитини.

Профілактичні візити до стоматолога

Коли у дитини починають прорізуватися зуби, слід починати здійснювати профілактичні візити до стоматолога, щоб дитина звикла до стоматологічних оглядів і засвоїла важливість дотримання гігієни ротової порожнини, а також щоб навчилась не відчувати дискомфорт, пов’язаний з візитами до стоматолога.

Діагностика, лікування та реабілітація

Крім «звичайних» медичних завдань - діагностики хвороби дитини, направлення до лікарів-спеціалістів і призначення терапії, в системі охорони здоров'я Хорватії діти також мають право на реабілітацію.

Діти, які мають відхилення від очікуваного росту та розвитку, мають право на послуги спеціалістів та фахівців, які допоможуть виправити ці відхилення, т.зв. раннє втручання.

На жаль, система раннього втручання у дитинстві в Республіці Хорватія ще добре не розвинена, попри те, що існують як численні ініціативи, так і ті, хто надає послуги у сфері охорони здоров’я, освіти, в соціальному, неурядовому та приватному секторах, однак вони не пов’язані між собою, і таких послуг можна досягнути лише з докладанням великих зусиль з боку батьків.

Право дітей на охорону здоров’я включає право на первинну медико-санітарну допомогу (у лікаря-педіатра чи лікаря сімейної медицини), консультативну медичну допомогу спеціаліста, стаціонарну медичну допомогу, право на лікарські засоби, які визначаються основним та додатковим переліком лікарських засобів HZZO (Hrvatski zavod za zdravstveno osiguranje – Хорватський департамент медичного страхування), стоматологічні засоби, визначені основним та додатковим переліком стоматологічних засобів HZZO, ортопедичні та інші засоби, визначені основним та додатковим переліком ортопедичних та інших засобів HZZO.

Діти не зобов’язані брати участь у витратах на медичне обслуговування, HZZO забезпечує оплату медичних послуг у повному обсязі за всі види медичних послуг дітей віком до 18 років, за винятком ліків із додаткового переліку лікарських засобів HZZO і ортопедичних та інших допоміжних засобів з додаткового переліку ортопедичних та інших допоміжних засобів HZZO.

У Хорватії систематичний огляд дітей та молоді проводиться в рамках первинної медичної допомоги та покривається основним медичним страхуванням, батьки не платять за нього, якщо його проводить обраний ними лікар – педіатр або лікар сімейної медицини. Профілактичний огляд дітей та молоді проводиться з метою раннього виявлення захворювань і відноситься до профілактичної медицини.

Метою систематичного огляду є спостереження за ростом і розвитком дитини, попередження розвитку захворювань та виявлення ризиків виникнення захворювань, раннє виявлення та лікування захворювань. Під час систематичного огляду дитини батьки також можуть отримати поради стосовно покращення емоційного та інтелектуального розвитку дитини.

Для дітей, які не мають значних порушень здоров’я та задовільно ростуть і розвиваються, профілактичні огляди найчастіше пов’язані з календарем щеплень, тобто проводяться на другому, четвертому та шостому роках життя.

Невід’ємною частиною систематичних оглядів (залежно від віку дитини) є такі процедури:

• вимірювання зросту та ваги, розрахунок індексу маси тіла (ІМТ);
• вимірювання артеріального тиску;
• перевірка зору, тест на дальтонізм;
• перевірка слуху;
• перевірка на сколіоз (викривлення хребта, тест на згинання);
• перевірка на зоб (збільшення щитовидної залози);
• оцінка статевого розвитку (за Таннером);
• аускультація серця та легень;
• оцінка поведінки, соціалізації та адаптації (якщо дитина відвідує дитячий садок);
• оцінка психічного здоров'я.

У разі виявлення відхилень від нормального та очікуваного розвитку або проблем зі здоров’ям (наприклад, ослаблення зору чи слуху), дитина направляється на подальше обстеження у спеціалістів, після чого визначається метод моніторингу стану, залучення реабілітологів чи інших спеціалістів та /або видачу допоміжних засобів, якщо це необхідно.

Діти, які страждають на хронічні захворювання (наприклад, епілепсія, астма, церебральний параліч, психоз...), будуть частіше звертатися до педіатра або сімейного лікаря та лікарів-спеціалістів, а також до інших фахівців, які піклуватимуться про ріст і розвиток дитини на тлі хронічного захворювання.

Коли ваша дитина трохи підросте, ви вже добре знаєте її звичну, нормальну поведінку. Ви легко розпізнаєте поширені хвороби, дитина чіткіше може повідомити, що у неї болить і як вона себе почуває, і ви вже знаєте, як самотужки допомогти дитині позбавитися більшості недуг.

Тому ви можете почуватися вільніше і частково лікувати хворобу вдома, домашніми «ліками», такими як тепла ванна, чай, бульйон, краплі в ніс і бальзам, що полегшує дихання, і у вашій домашній аптечці, напевно, є ліки, які можуть полегшити стан дитини (засоби для зниження температури, сироп від кашлю тощо).

При появі у дітей звичайних симптомів хвороби (найчастіше респіраторні захворювання) приділіть дитині більше уваги в наступних кілька годин, забезпечте їй додатковий відпочинок, стежте за тим, щоб дитина вживала достатньо рідини, і полегшіть її неприємні відчуття так, як ви це зазвичай робите (за допомогою ліків, ванн, трав’яних чаїв, ефірних олій тощо).

Спостерігаючи за дитиною, ви зможете зрозуміти, наскільки інтенсивні симптоми, чи дитина їх переносить важче, ніж зазвичай, чи температура у дитини незвично сильно «скаче» або взагалі не знижується після застосування звичайних прийомів. Важливо знати, як дитина зазвичай реагує на хвороби, і порівняти поточний стан дитини з попереднім, а якщо різниця значна, необхідно звернутися за консультацією. Ви також зможете прийняти рішення, коли час подзвонити лікарю, щоб отримати консультацію щодо подальших кроків лікування, або коли вам потрібна невідкладна медична допомога чергової педіатричної служби чи швидкої допомоги.

Деякі симптоми, при яких слід негайно викликати лікаря 

Лихоманка

В умовах, які не становлять небезпеки, дитина зазвичай «оживає» після зниження температури тіла. Така поведінка певною мірою показує, що найчастіше не йдеться про небезпечну для життя інфекцію.

Висока температура, що супроводжується тремором (тремтінням), появою висипу на шкірі, порушенням свідомості (сонливість, дитину важко розбудити), млявістю, коли дитина незвично спокійна, має утруднене або прискорене дихання, задушливий частий кашель, багаторазове блювання та/або коли дитина повністю відмовляється приймати рідину, свідчать, що дитина серйозно хвора і слід негайно звернутися до лікаря.

Гострий обструктивний ларингіт – несправжній круп

Гострий обструктивний ларингіт – це сукупність симптомів, найчастіше викликаних вірусною інфекцією слизової оболонки голосових зв'язок і трахеї. Обов'язковим симптомом є поява хрипоти з шкряботінням при вдиху, при цьому видих зазвичай тихий і нормальний. Коли дитина дихає, під час вдиху можна почути специфічне «шкряботіння» або «гарчання», найчастіше при кашлю чи плачу, а іноді і тоді, коли дитина спокійна. Звук нагадує гавкіт собаки.
Дитина зазвичай неспокійна і налякана через нестачу повітря.

Несправжній круп – це захворювання дітей віком від трьох місяців до шести років і зазвичай виникає вночі. Це частіше зустрічається у хлопчиків, ніж у дівчаток. З’являється найчастіше восени і навесні. Плач дитини – хороший знак. Дитина, що плаче, може дихати. Варто вивести дитину на свіже прохолодне повітря, це може допомогти, а також і інгаляції у приміщенні, наповненим парою (наприклад, у ванній кімнаті). Якщо дитині при цьому краще, це свідчить про те, що ймовірно, не йдеться про серйозне захворювання, але завжди варто звернутися за допомогою до педіатра, особливо коли такий стан виникає вперше, а також і тоді, коли у дитини підвищена температура, щоб виключити серйозне захворювання.

Коли слід негайно звернутися за медичною допомогою?

• Коли утруднене дихання спостерігається у стані спокої;
• коли дитина ловить повітря (підведене підборіддя, відкритий рот, розширені ніздрі, виражено напружені м’язи шиї, грудей і живота під час дихання);
• коли дитина дуже неспокійна і намагається знайти положення, в якому їй було б легше дихати;
• коли дитина не плаче і не може видавати будь-які звуки;
• коли шкіра дитини бліда або синюшна;
• коли скаржиться на сильний біль у горлі (не може проковтнути ковток рідини, болісно «скиглить»);
• коли не може тримати голову, а голова нахилена вперед до грудей;
• коли разом з попередніми симптомами підвищується температура (вище 38,5°C);
• якщо дитина втрачає свідомість;
• якщо дитина виглядає дуже хворою незалежно від того, наскільки у неї утруднене дихання;
• якщо ви, батьки, дуже налякані.

Якщо ви можете доїхати до лікаря за 15 хвилин, посадіть дитину на заднє сидіння, сядьте поруч і заспокоюйте її, погладжуючи і наспівуючи. Забезпечте надходження свіжого повітря в салон автомобіля. Якщо ви не маєте можливості доїхати самотужки, зателефонуйте на станцію швидкої медичної допомоги.

Діарея

Негайно викликайте невідкладну медичну допомогу, якщо дитина лежить нерухомо або занадто слабка, щоб триматися на ногах.

Негайно зателефонуйте своєму лікарю або зверніться до відділення невідкладної допомоги, якщо:

• ваша дитина виглядає серйозно хворою;
• має яскраво виражені ознаки зневоднення, оскільки споживає мало рідини, та має дуже сухий рот і язик);
• ви помітили кров у випорожненнях;
• температура підвищується вище 40°C;
• дитина має біль у животі більше 2 годин;
• дитина блює більше 3 разів упродовж однієї години;
• у дитини було більше 8 випорожнень за останні 8 годин;
• має сильну діарею, яка може бути викликана прийомом ліків (наприклад, антибіотиків).

Якщо у дитини немає симптомів, що вимагають негайної медичної допомоги, забезпечте їй достатню кількість рідини та легку їжу. Не забувайте про засоби для пероральної регідратації, які добре мати вдома у вигляді порошку, та пропонуйте розчин дитині, якій загрожує зневоднення, приготувавши розчин так, як написано в інструкції. Пропонуйте розчин дитині незалежно від її того, чи вона хоче пити. Крім того, запропонуйте іншу рідину, яка подобається дитині, крім газованих і подібних напоїв. Якщо малюк не хоче їсти, не змушуйте його.

Якщо ви ще годуєте дитину грудьми, прикладіть її до грудей.

Сильні алергічні реакції

Алергічна реакція проявляється кропив'янкою (почервоніння шкіри, свербіж), іноді набряком обличчя та язика, раптовою появою захриплості, утрудненим диханням і, у найважчих випадках, втратою свідомості. Необхідно не зволікаючи викликати швидку медичну допомогу та виконувати вказівки медиків.

Падіння й удари в голову

У разі удару в голову, якщо у дитини запаморочення, якщо вона втратила свідомість або блює навіть упродовж короткого часу, необхідно негайно звернутися в приймальне відділення лікарні або подзвонити на станцію швидкої медичної допомоги і виконувати вказівки.

Головний біль

Раптовий сильний головний біль, особливо якщо він супроводжується нудотою або блюванням, розладами зору або розладом свідомості, вимагає негайного звернення до невідкладної медичної допомоги. Якщо дитина заплакала і злякалася відразу після падіння, шукала розради і швидко заспокоїлася після того, як її заспокоїли, а в наступні кілька годин почувалася добре і не блювала, ймовірно, йдеться про падіння, яке не становить загрози.

Відкриті травми, кровотечі

Якщо травма займає досить велику поверхню, або дуже глибока, і/або ви не можете зупинити кровотечу, якщо рана знаходиться на голові, безпосередньо у ділянці біля ока або на оці, якщо рана виникла внаслідок відкритого перелому і под., обов’язково зверніться за невідкладною медичною допомогою.

Щоразу, коли ви помічаєте або підозрюєте порушення життєво важливих функцій, або коли дитина виглядає серйозно хворою, або відчуває сильний біль (і при цьому невтішно плаче), необхідно негайно звернутися до лікаря. Телефонуйте до станції екстреної медичної допомоги (194) та дотримуйтесь вказівок медиків.

Навіть якщо ваша дитина переросла «люльку», рекомендується продовжувати возити її в автокріслі, встановленому в протилежному напрямку руху, якщо це можливо, до чотирьох років. 

Для безпеки дитини під час водіння важливо, щоб автокрісло відповідало віку та психомоторному розвитку дитини та було належним чином закріплено в автомобілі, а дитина була правильно пристебнута в автокріслі. Тому ніколи не перевозьте дитину в напрямку руху, якщо вона менше 10 кг, віком до 15 місяців і не може ходити самостійно.

Як вибрати автокрісло для дитини

Перш ніж прийняти рішення про покупку або використання вживаного автокрісла, необхідно перевірити кілька пунктів:

• Автокрісло має наклейку з дійсним сертифікатом (R44/04 або R129)
• Автокрісло має наклейку з ілюстрованими інструкціями, як його прикріпити до автомобіля
• Автокрісло має всі оригінальні запчастини
• Термін придатності автокрісла є дійсним (дата виробництва вибита на пластиковій частині, термін придатності написано в інструкції)
• Автокрісло перевірено в автомобілі та може бути правильно встановлено
• Автокрісло не потрапляло в ДТП.

Лише правильне автокрісло з дійсним терміном придатності та яке не потрапляло в ДТП (якщо ви позичаєте або отримуєте вживане автокрісло для використання), належним чином захистить вашу дитину.

Правильно встановлене автокрісло 

Дітей старше 15 місяців можна перевозити як проти ходу руху, так і по ходу руху. Дуже важливо, щоб автокрісло було правильно закріплене – відповідно до вимог виробника крісла.

Основні правила завжди однакові:

• Автокрісло встановлюється в напрямку згідно інструкції виробника
• Кріпитися автокрісло може за допомогою двох систем, в залежності від автомобіля і автокрісла - 3-х точкового ременя безпеки або системою Isofix.
  • 3-точковий ремінь проходить над синіми позначками (напрямок, протилежний напрямку руху) або над червоними позначками на автокріслі (напрямок руху), який щільно затягується, щоб автокрісло не зміщувалося більше ніж на 2 см, коли ми його тягнемо вліво-вправо в місці, де проходить поясний ремінь автомобіля
    або
  • Система Isofix прикріплена до гачків між спинкою та сидінням задньої лави, а верхній анкерний гак (top tether) або опорна ніжка прикріплені правильно, і всі позначки на них зелені

Лише невелика кількість автокрісел для дітей цього віку вимагають кріплення за допомогою обох систем - ременем безпеки автомобіля, і Isofix. В основному це необхідно для тих автокрісел, які підтримують кріплення власними ременями до 25 кг дитини. Обов'язково ознайомтеся з інструкцією до вашого автокрісла.

Правильно закріплена дитина

Розміщуючи дитину в автокріслі, переконайтеся, що спина дитини знаходиться в найглибшій частині автокрісла.

Ремені автокрісла не повинні бути ніде перекручені, та повинні протягуватися через прорізи на рівні плечей дитини або трохи нижче, якщо це автокрісло встановлене в напрямку, протилежному напрямку руху,  та на рівні плечей дитини або трохи вище їх, у випадку якщо це автокрісло встановлене по ходу руху, і нічого, крім оригінальних подушок на них не можна класти.

Коли ремені з’єднані в одну точку і закріплені в пряжці між ногами, їх необхідно затягнути так, щоб між поясом і ключицею дитини поміщався тільки один палець, тобто не можна затискати ремінь по довжині.

Переконайтеся, що підголівник відрегульований до середини вух.

У холодні та спекотні місяці діють такі ж правила поведінки, як і для немовлят.

Переростання автокрісла

Зігнуті ніжки, якщо дитина сидить обличчям проти ходи руху, або голова, яка злегка виступає з підголівника, якщо дитина сидить обличчям в напрямку руху, не є показниками того, що вона переросла цю категорію автокрісел. 

Натомість зверніть увагу на кілограми та сантиметри, зазначені на сидінні автомобіля.

Дитина переросла автокрісло, якщо:

• Має більшу вагу, ніж обмеження, вказане на автокріслі та/або
• Має більше сантиметрів, ніж обмеження, зазначене на автокріслі та/або
• Ремені безпеки автомобіля виходять із гнізда занадто низько порівняно з рівнем плечей згідно з інструкціями виробника, і їх не можна більше підняти

Якщо дитина переросла своє автокрісло за одним із вищевказаних критеріїв, будь ласка, зверніть увагу, що дитині виповнилося принаймні 4 роки та вона має вагу 15 кг, перш ніж пересаджувати її в бустер зі спинкою. Якщо ні, ми рекомендуємо знайти автокрісло з власними ременями, які витримують більшу вагу або зріст дитини до тих мінімальних вимог для автокрісла-бустера зі спинкою. 

Якщо ви не впевнені в правильності або способі кріплення автокрісла, вам допоможе асоціація Roda! Зв'яжіться з нами електронною поштою

Турбота про здоров'я дитини та дотримання особистої гігієни є важливою складовою догляду за дитиною. Важливою частиною турботи про себе є турбота про здоров’я та гігієну ротової порожнини, а саме зубів. Важливо дбати про гігієну порожнини рота з моменту появи першого зуба, а відвідування стоматолога є важливою і невід’ємною частиною догляду за здоров’ям порожнини рота. Оскільки похід до стоматолога є джерелом стресу і страху для багатьох дітей і дорослих, важливо привчити дитину до відвідування стоматолога до того, як виникнуть проблеми з зубами.

Зуби у дітей можуть рано почати псуватися, оскільки молочні зуби мають менш мінералізовану емаль і тому менш стійкі до дії бактерій. Дуже важливо зберегти молочні зуби здоровими, щоб кожен наступний зуб, спочатку молочний, а потім постійний, проростав у чистій ротовій порожнині, в якій немає зіпсованих зубів. Якщо з’явився карієс, зуб одразу слід запломбувати, оскільки, окрім того, що хворий молочний зуб може боліти так само, як і постійний, важливо зберегти його, тому що молочний зуб закладає місце для постійного зуба.

Коли відвідати стоматолога вперше

Перший візит дитини до стоматолога рекомендується до того, як дитині виповниться два роки, коли зуби ще здорові, а потім періодично за погодженням зі стоматологом.

Під час цього та кожного наступного контрольного візиту дитина познайомиться зі стоматологом та обладнанням кабінету. Візити, під час яких не проводиться лікарське втручання або лікування зубів, зменшать страх і зроблять простішими майбутні візити до стоматолога.

Дуже важливо, щоб батьки заздалегідь повідомили стоматолога про те, що приводять дитину на прийом.

Як підготувати дитину до візиту до стоматолога

Повідомте дитині про візит до лікаря та спробуйте описати, як це відбуватиметься і що очікувати. Якщо вік дитини дозволяє їй висловлюватися вербально, дайте їй можливість висловити те, що вона думає і відчуває, і не треба присоромлювати її, якщо вона відчуває тривогу чи страх.

Ви можете знайти дитячі книжки (чи ілюстрації в Інтернеті) про візит до стоматолога та почитати їх разом із дитиною, наблизивши цю тему дитині у такий спосіб. Ви також можете гратися з дитиною «в стоматолога» і уявно «сходити до лікаря» разом з нею.

Якщо ви самі боїтеся чи відчуваєте дискомфорт під час огляду зубів, не говоріть дитині неправду, поясніть, що вам теж неприємно ходити на огляд і лікування зубів, але це важлива частина дбайливого ставлення до власного здоров’я. Однак не згадуйте про власні болісні переживання під час лікування.

Готуючи дитину до відвідання стоматолога, Ви можете взяти дитину з собою, коли Вам потрібно провести огляд або невелику процедуру (за погодженням зі стоматологом). Зробіть це кілька разів, якщо потрібно, і в якийсь момент дитина сама захоче сісти в крісло стоматолога і показати лікарю свої зуби.

Як підготувати дитину до стоматологічної процедури

Якщо дитина вперше відвідує стоматолога через зуб, який потрібно лікувати, дитину потрібно підготувати до процедури, яка може бути болючою.

Тоді не варто говорити дитині неправду, кажучи, що «це не буде боліти» або що «це нічого». Будьте відвертими з дитиною стосовно того, що вона може очікувати під час процедури, і спробуйте розпізнати страх дитини в розмові з нею та відреагувати на нього. Для дітей дуже важливо знати те, що їх чекає. Тому можна пояснити дитині її мовою, що відбуватиметься під час лікування зуба, де ви будете перебувати, поки дитина буде в кабінеті, що ви робитиме після відвідання лікаря тощо. Це заспокоїть дитину і зменшить її страх.

Навіть якщо ви зазвичай не практикуєте винагороду дитини як заохочення, коли йдеться про перебування у стоматолога під час процедури, ви все одно можете домовитися про якусь винагороду, яку дитина отримає за успішну співпрацю зі стоматологом.

Важливо пам'ятати!

Регулярні профілактичні огляди, під час яких дитина познайомиться зі стоматологом та іншим персоналом, клінікою та обладнанням, сприятимуть тому, щоб дитина почувалася комфортніше у лікаря і мала достатньо довіри до лікаря-стоматолога, коли буде потреба лікувати зуби.

Протягом 2022 року громадська організація  «Рода» та Представництво Дитячого Фонду (ЮНІСЕФ) у Хорватії організували низку вебінарів для батьків та опікунів дітей з України. Одним з них був вебінар психолога Іскри Пеїч про дитячі садки та школи, а також відмінності в системах освіти України та Хорватії. Він включав низку порад, як полегшити дітям адаптацію до дитячого садка або школи в Хорватії.

На вебінарі лекторка розповідає про типи дитячих садків та їхні навчальні програми, спосіб організації роботи та фінансування дошкільних  закладів.

Так само лекторка «веде» нас через шкільну систему, описуючи, як організована базова  освіта в основних школах Хорватії та які предмети викладаються в школах.

Тут можна подивитися запис вебінару (українською мовою), а нижче можна переглянути або завантажити презентацію, яка супроводжувала вебінар (на хорватській сторінці презентація хорватською мовою, а на українській – українською).

Хорватська система освіти й виховання включає такі складові:

• рання та дошкільна освіта і виховання
• базова шкільна освіта – основна школа  
• середня освіта
• вища освіта
• освіта дорослих

Рання та дошкільна освіта і виховання

 Освіта в Республіці Хорватія починається в дошкільних установах, тобто в дитячих садках і закладах, які пропонують дошкільні програми. Дитина може відвідувати дитячий садок в режимі половини дня, повного або скороченого дня.

Система дошкільної освіти охоплює дітей віком від шести місяців до початку школи. Проте лише невелика кількість дітей починає відвідувати садочок (ясла) у віці до одного року. У Хорватії відпустка для догляду за дитиною триває до 12 місяців – або до 14 місяців у випадку, якщо батько дитини також використовує частину відпустки для догляду за дитиною, на яку він має право.

Базова шкільна освіта і виховання

Базова освіта, яка здобувається в основній школі, є обов'язковою та безкоштовною для всіх дітей, які проживають або мають зареєстроване місце перебування в Республіці Хорватія, незалежно від їхнього громадянства.

Початком базової освіти є вступ до першого класу основної школи. Діти переважно йдуть до школи у віці шести-семи років: у вересні зобов’язані почати навчання малюки, яким до 1 квітня поточного року виповнилося шість. Як правило, базова освіта здобувається до п'ятнадцяти років, а для учнів з вадами розвитку ця можливість відкрита максимально до 21 року.

Навчання в основній школі триває вісім років і передбачає стандартні і спеціальні освітні програми. Спеціальні програми можуть бути призначені для дітей з вадами розвитку. Крім того, існують альтернативні програми навчання та освітні програми мовою та письмом національних меншин. Під час здобуття базової освіти в основній школі учні отримують знання та навички, необхідні для продовження навчання на рівні середньої школи.

Підлітки, старші 15 років, які не закінчили загальнообов’язкову основну школу, можуть отримати базову освіту у відповідних навчальних закладах для дорослих.

Діти можуть паралельно навчатися в системі базової мистецької освіти, яка може бути музичною і танцювальною.

Право на зарахування до першого класу основної мистецької школи мають діти, які досягли віку семи-дев'яти років і відповідають критеріям, передбаченим навчальним планом мистецької освіти. Базова музична освіта здобувається  за навчальним планом основної школи з мистецьким спрямуванням, за шестирічним планом і програмою, а базова танцювальна освіта -  за навчальним планом основної школи з мистецьким спрямуванням за чотирирічним планом і програмою.

Приватна освіта

У Хорватії є приватні дитячі садки та основні школи. Ціна навчання у таких закладах не уніфікована на національному рівні. Вона залежить від ринкової ціни відповідної навчальної програми та від суми, яку місцева адміністрація спрямовує (або не спрямовує) на підтримку таких програм.

Середня шкільна освіта

Після базової освіти в основній школі учні здобувають середню освіту в школі, яка називається «середня школа», що дає змогу отримати знання і навички для роботи і подальшого вступу до вузу.

Залежно від типу освітньої програми середні школи поділяються на гімназії, професійно-технічні та мистецькі школи. Навчання в них триває від одного до п'яти років.

Середня освіта в Хорватії не є обов’язковою, а доступність окремих програм у деяких регіонах країни може відрізнятися.

Вища освіта

Вища освіта в Республіці Хорватія є частиною Європейського простору вищої освіти. Це означає, що всі навчальні програми приведені у відповідність до принципів Болонського процесу. Вища освіта здобувається в університетах та їхніх складових (факультетах, академіях, відділеннях), політехнічних інститутах і коледжах за програмами університетського та професійного навчання.

Освіта дорослих

Освіта дорослих є частиною унікальної системи освіти Республіки Хорватія. Вона включає навчання дорослих з метою кращого працевлаштування та особистого розвитку людини. Освіта дорослих може здобуватися формально, неформально, інформально (самостійно) та/або за самовизначеним графіком.

Рання та дошкільна освіта є початковим рівнем системи освіти і виховання. Вона не є обов’язковою, крім дошкільної програми, яку обов¢язково мають пройти діти за рік перед вступом до основної школи.

Ця система розділена на два освітньо-виховні цикли:

1. від шести місяців до завершення третього року життя дитини (ясла);
2. з трирічного віку дитини і до вступу до основної школи (дитячий садок).

В межах обох циклів діти можуть відвідувати заклади в режимі половини дня, повного дня або скороченої програми. Деякі дитячі садки працюють у спеціальних педагогічних підходах – наприклад, Монтессорі, Реджо чи Вальдорфа. Існують також групи зі спортивним, драматургійним ухилом тощо.

Роботу дитячих садків регулює Міністерство освіти і науки, але засновниками дошкільних закладів є міста, муніципалітети або приватні особи. З цієї причини спосіб, умови, пріоритетність зарахування можуть відрізнятися, як і ціна певних навчальних програм.

Відвідування дитячого садка не є обов'язковим, воно обов¢язкове лише для дітей за рік перед вступом до школи.

У дитячих садках  діє програма підготовки до школи, яка є обов’язковою для всіх дітей у рік перед вступом до першого класу (в тому числі для тих, хто не відвідує дитячий садок) і безкоштовною для батьків. Програма може охоплювати від 250 до 550 годин на рік і, як правило, триває з жовтня поточного року до червня наступного року. У виняткових випадках така програма може бути організована і з меншою кількістю годин на рік. Програма підготовки до школи - безкоштовна для всіх батьків, чиї діти в рік перед вступом до першого класу школу включені в цю програму.

Діти – переселенці з України, які відповідно до Директиви Європейського Союзу про тимчасовий захист перебувають під тимчасовим захистом, мають право на виховання та освіту в навчально-виховних закладах Хорватії.
Запис у дитячі садки в Хорватії зазвичай здійснюється з квітня по червень на наступний навчальний рік, який триває з вересня поточного року до кінця серпня наступного року.
Батьки, вихователі або опікуни (далі – батьки) подають заяву про зарахування дитини до дитячого садка після оголошення дошкільним навчальним закладом (міською адміністрацією) конкурсу на зарахування дітей на наступний навчальний рік.

Список дитячих садків у Хорватії з можливістю пошуку ви можете знайти на веб-сторінці Міністерства науки і освіти в рубриці Перелік дитячих садків або на сторінках міст і муніципалітетів, оскільки дитячі садки підпорядковуються органам місцевого самоврядування або перебувають у приватній власності.

До заяви про зарахування дитини до дитячого садка необхідно додати бланки та документи, перелік яких разом із вказівками, де їх отримати, оприлюднений на сайті садочка та на дверях дитячого садка в період зарахування. Заяву на зарахування до дитсадка в деяких випадках можна подати і через електронну систему e-građani.

Передумовою для зарахування дитини до дитячого садка в Хорватії є так звана «зелена картка»/довідка, що підтверджує статус особи під міжнародним та тимчасовим захистом.

Щоб записати дитину до дитячого садка, зверніться до найближчого дитячого садка за місцем вашого проживання або запитайте інформацію в адміністрації міста чи муніципалітету, де ви проживаєте. Там вас поінформують  про документи, які, можливо, потрібно буде додати до заяви про зарахування.

Результати і право на оскарження

Результати зарахування публікуються не пізніше кінця червня, і в разі незгоди з рішенням ви можете його оскаржити. У кожному дитячому садку прописаний строк і спосіб подання скарги. Договір про реалізацію програми укладається в серпні, не пізніше 1 вересня.

Для дітей з вадами розвитку проводиться спостереження (як правило, до трьох місяців) з метою включення малюка до відповідної програми заради благополуччя дитини та контролю процесу розвитку.

Перевага при зарахуванні

Перевага при зарахуванні дітей до дитячих садків, які є власністю органів місцевого та територіального (регіонального) самоврядування або державної форми власності, надається дітям:

• батьків, які мають статус жертв та інвалідів Вітчизняної війни
• батьків, які працюють
• одиноких батьків
• з прийомних сімей
• з сім’ї, яка має трьох і більше дітей
• з труднощами розвитку, якщо є можливість інтегрувати їх у звичайну програму
• які через рік вступають до школи
• батьків, які отримують фінансову допомогу на дітей 

Спосіб реалізації переваги при зарахуванні дітей до дитячого садка засновник навчального закладу визначає своїм актом.

Дітей, які разом з батьками або особами, які їх замінюють, мають статус осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, зараховуються до дитячих садків, найближчих до місця проживання дитини, з дотриманням Державного педагогічного стандарту (наповненість групи, кількість дітей на одного вихователя в групі).

Зарахування дітей до дитячого садка протягом педагогічного року 

Можливість зарахування дитини до дитячого садка протягом педагогічного навчального року існує в разі наявності вільних місць у дитячому садку. 

Ціна відвідування садка

Ринкова ціна включення дитини до стандартної програми дитячого садка в середньому становить від 199,08 євро (1.500,00 кун) до 331,81 євро (2.500,00 кун) на місяць. Ринкову ціну визначає засновник дитячого садка.

Батьки зобов’язані сплачувати частину ринкової ціни відвідування дитячого садка, яка в більшості міст і муніципалітетів не перевищує 106,18 євро (800 кун) і залежить від додаткових програм, які пропонуються в садочку і можуть оплачуватися додатково.

Програми, які проводяться в дитячих садках

При записі дитини в дитячий садок можна вибрати: 

• звичайну програму – десятигодинну програму догляду, виховання, освіти, охорони здоров’я, харчування та соціального догляду за дітьми або програму половини дня, тобто п’ятигодинну програму;
• дошкільну програму / програму підготовки до школи - організовується для всіх дітей, які не відвідують звичайну програму і через рік ідуть до школи;
• спеціальні та коротші програми - заходи, які відбуваються під час або поза часом десятигодинної звичайної програми відповідно до проявлених інтересів (спортивна, танцювальна, музична, образотворча, драматично-сценічна, ІТ, екологічна, релігійна тощо);
• інші програми.

У Республіці Хорватія діти, яким до 1 квітня поточного року виповнилося шість років, зобов’язані у вересні того ж року піти до основної школи. Для зарахування до першого класу їхні батьки повинні  подати документи й розпочати перевірку готовності дітей до навчання.

Щоб записати дитину до основної школи (з 1 по 8 клас), зверніться безпосередньо до найближчого до вас навчального закладу. Працівники фахових служб школи поспілкуються з вами, визначать, до якого класу слід зарахувати дитину, якщо вона продовжує здобувати базову освіту в Хорватії, та пояснять порядок зарахування, якщо дитина вступає до школи вперше.

Якщо у вас є документи, що підтверджують попередню освіту (табелі попередніх років навчання), обов’язково принесіть їх на співбесіду до школи. Але якщо у вас їх немає, це не є перешкодою для зарахування.

Вибір школи

Зазвичай діти зараховуються до школи, яка є найближчою до місця проживання. Проте за рішенням директора можна записати дитину і в іншу школу за вашим вибором. Якщо вашу заяву про зарахування до школи, до якої ви не належите за місцем проживання, ухвалено, Ви зобов’язані повідомити найближчу до вас школу про те, що ваша дитина її НЕ відвідуватиме.

З цієї процедури є деякі винятки. Наприклад, такі ситуації:

• дитина потребує спеціального навчання у закладі для дітей з вадами розвитку;
• ви бажаєте зарахувати дитину до школи, заснованої релігійною спільнотою;
• ви хочете, щоб дитина навчалася в приватній школі.

У деяких хорватських населених пунктах є лише одна основна школа, тому всі діти автоматично зараховуються до неї.

Зарахування до школи 

Процес вступу дитини до школи починається з подачі заяви до секретаріату відповідного навчального закладу. Детальніше про процес зарахування можна дізнатися на сайті школи.

Перед вступом до школи необхідно перевірити знання і вміння дитини, моторику та інші параметри, щоб визначити, чи готовий майбутній школяр до обов'язків, які на нього чекають. В процесі спілкування експертна комісія встановить психофізичний стан дитини та дасть батькам висновок про її готовність до школи. До складу експертної комісії входять лікар шкільної медицини, шкільний педагог/психолог/педагогічний реабілітолог та вчитель навчальних класів.

Графік огляду дітей 

Перед зарахуванням до школи дитину оглядає лікар шкільної медицини, який дає висновок про готовність дитини до школи, а в школі шкільний психолог та/або педагог після проведеної однієї зустрічі визначить готовність дитини до зарахування до першого класу.

Оцінка готовності до школи проводиться безпосередньо в навчальному закладі, а медичний огляд – зазвичай в кабінеті лікаря шкільної медицини, який курує ту основну школу, до якої дитина належить за місцем проживання. Вам буде надано час прийому для обидвох зустрічей. Якщо ви не можете прийти у визначений час, то зобов’язані повідомити про це школу та лікаря й домовитися про інший термін. 

Дитина має певні труднощі та потребує допомоги асистента чи іншої форми навчання? В таких випадках батьки повинні отримати відповідну документацію в компетентних установах, в яких дитина проходила огляд, оздоровлення, реабілітацію чи інші процедури та/ або результати огляду й висновки координуючого експертного органу. Цю документацію батьки подають до школи і на її основі реалізують відповідні права.

Існують обставини, за яких ви можете попросити достроково зарахувати до школи  дитину трохи молодшого віку або відтермінувати навчання дитини, яка зобов’язана піти в школу. Проте таке рішення не приймається батьками самостійно, а можливе лише за висновком фахівців. Ви можете запитати про все під час першої  співбесіди в школі або у відділі освіти міста/муніципалітету, де ви зараз проживаєте. Часто таку інформацію та необхідні форми можна знайти на веб-сайті школи або у відділі освіти окремих областей.

У Хорватії засновниками шкіл є органи місцевого самоврядування, муніципалітети та міста, тому деякі права та можливості в окремих школах залежать від рішень, прийнятих на місцевому рівні. Незважаючи на те, що лише основна школа є безкоштовною, муніципалітети та міста по всій Хорватії мають різні програми співфінансування витрат на харчування та транспорт для учнів і студентів.  В усій країні підручники для основної школи безкоштовні, а батьки беруть участь лише у придбанні робочих матеріалів (зошитів, художніх папок тощо). 
Вся інформація про це є в школах.

Похід до дитячого садка або ясел – зазвичай перший досвід довгої розлуки дитини з батьками, особливо з мамою. Водночас це перша зустріч із великою кількістю незнайомих людей. Як для дитини, так і для батьків, це часто травматична ситуація, яка вимагає підготовки й адаптації.

З приходом у виховну групу змінюється спосіб життя дитини. Вона знайомиться з однолітками, встановлює соціальні контакти, розвиває комунікативні здібності через спілкування з іншими дітьми та вихователями.
Більшість дітей плачуть або якимось іншим чином протестують, висловлюючи сум. Вони відчувають так званий страх розлуки. Діти почуваються покинутими, їм важко зрозуміти, що батьки по них повернуться .

Найважливіше, що батьки повинні знати: певний рівень страху розлуки є нормальним. Така поведінка дітей насправді свідчить про те, що між дитиною та батьками склалися хороші, теплі стосунки, встановлено якісний зв’язок. 

Те, як дитина адаптується, залежить від:

• індивідуальних особливостей;
• рівня розвитку дитини;
• віку дитини;
• стану здоров'я дитини;
• сімейної атмосфери, в якій живе дитина.

Важче адаптуються до нового середовища:

• емоційно нестійкі діти;
• несамостійні та егоцентричні діти;
• ті, хто раніше мав негативний досвід розлуки з батьками. 

 
Три основні типи адаптації

Існує три основні типи адаптації:

• легка адаптація
  Нормальна реакція на зміну навколишнього середовища у дітей, які мають оптимальні умови виховання та встановили надійний і стійкий емоційний зв'язок з батьками; у таких дітей всі реакції і зміни в поведінці нормалізуються протягом 10 - 15 днів перебування в дитячому садку
• адаптація середньої складності
  Зміни в поведінці тривають довше і стабілізуються до 30 днів перебування в дитячому садку або яслах
• важка адаптація
  Більш тривалий і вимогливий розлад поведінки, який може тривати від 2 до 6 місяців. У таких дітей часто існує декілька несприятливих факторів, які подовжують період адаптації: хвороба, неналежні сімейні умови з неадекватними виховними методами тощо

Невеликий страх розлуки є нормальним і свідчить про хороші та якісні стосунки між дитиною та батьками. Більшість дітей адаптуються до нової ситуації та середовища без серйозних і тривалих проблем.
Одні діти схильні до фізіологічних реакцій, таких як відмова від їжі чи сну, розлад травлення, часті хвороби, а інші – до поведінкових реакцій (плаксивість, агресивність). Однією з можливих реакцій є регресія. Це означає, що у дитини з'являються форми поведінки, характерні для більш ранньої, вже пройденої фази розвитку (наприклад, дитина знову починає мочитися в ліжко, смокче палець, просить соску і под.) .

Усі ці форми поведінки є нормальними на етапі адаптації. Вони слабшають і зникають із тією швидкістю, з якою дитина адаптується до навколишнього середовища і встановлює соціально-емоційні відносини з вихователем.

Більшість дітей проходить процес адаптації без серйозних порушень у поведінці, і лише незначна частина проходить більш складну форму адаптації.

Необхідно попередити, що адаптація закінчується не тоді, коли дитина перестає плакати, а тоді, коли дитина починає спонтанно виражати свої почуття, думки та здібності. З цієї причини особливу увагу слід приділяти замкнутим дітям, які не проявляють власну ініціативу. Втішає те, що є інструменти, використовуючи які, ви можете допомогти дитині легше адаптуватися до нової ситуації.

Звісно, працівники дошкільного закладу знають, як поводитися з дітьми, щоб полегшити їхні перші дні перебування в закладі. Але є багато інструментів для батьків, щоб допомогти дитині адаптуватися до нового ритму повсякденного життя та прийняти ясельки чи дитячий садок.

Ви можете почати процес адаптації ще до приходу дитини в групу і продовжити в перші дні та тижні перебування в садочку.

Найімовірніше, ваша дитина йде в дитячий садок, де спілкування відбувається не її рідною мовою (якщо ви не записуєте її в заклад чи ігрову кімнату, де вихователі розмовляють українською). Тож перший крок у підготовці – це знайомство з ключовими словами та виразами хорватської мови, які полегшать дитині спілкування з персоналом садочка та однолітками.

Під час підготовки ви можете скористатися цим словником із зображеннями  або картками, які наведені нижче.

Допомогою в процесі адаптації може бути таке: 

• Варто говорити вдома про дитячий садок, частіше ходити до нього пішки, проводити час на дитячому майданчику або в парку перед садочком, особливо коли там граються інші діти.
• Виділіть два-три дні щорічної відпустки, щоб провести їх у садковій групі разом із дитиною, залишайтеся з нею, поки вона не звикне до нових людей і простору.
• Назвіть вихователю (-ям) «домашнє» або пестливе ім'я вашої дитини: якщо вони так до неї звернуться, це полегшить встановлення контакту.
• Дайте вихователю (-ям) вашу фотографію або фотографію вашої сім’ї, щоб її  прикріпили до панно в кімнаті – це стане втіхою для дитини в моменти суму.
• Ознайомте вихователя (-ів) з особливостями вашої дитини: ритуалами, способами годування тощо.
• Якщо дитина бажає, дозвольте їй принести в садок улюблену річ – щось, що її тішить.
• Скажіть дитині, що ви її любите, що ви спокійні та щасливі, коли вона в дитячому садку.
• Вийшовши з дитячого садка, розпитайте малюка й уважно послухайте, як він провів день.
• Скоро ваша дитина почне говорити про групу, інших дітей, вихователів та іграшки, підтримуйте інтерес дитини до садка.
• Не применшуйте труднощі в адаптації, не глузуйте над дитиною. Зараз ви потрібні їй як ніколи, приділяйте їй свій вільний час, будьте її партнером у грі, ходіть з нею на прогулянку, розмовляйте.
• Подбайте про те, щоб у дитини був розклад вдома (час для їжі, для ігор, прогулянок, відпочинку). Постійність і відсутність несподіванок має властивість заспокоювати.
• Не тікайте від дитини, будьте чесними. Завжди прощайтеся з дитиною, говоріть їй, що ви її любите і коли прийдете (наприклад, після обіду чи сну), тримайте слово.
• Не говоріть про свої побоювання та негативні почуття перед дитиною, вона відчує вашу тривогу і це може посилити страх розлуки.
• Зробіть розставання короткими і солодкими. Довгі розставання показують дитині вашу нерішучість щодо залишення її без вас.
• Якщо вам надто важко «відпрацювати» розставання або ви відчуваєте, що ситуація виходить з-під контролю, попросіть іншого члена сім'ї (наприклад, тата) «відпрацювати» адаптацію.
• Дізнайтеся про звичайний перебіг адаптації до ясел і дитячого садка, а якщо проблеми з адаптацією тривають більше 3-4 тижнів – зверніться по допомогу до фахівців, особливо якщо дитина відмовляється їсти або спати в садочку навіть після цього періоду, дуже погано  спить вдома або ви помітили значні зміни в її поведінці, які вас турбують.

Перші дні (іноді навіть тижні) адаптації до нової ситуації можуть виявитися для дитини дуже важкими і травматичними, але майте довіру до процесу. Якщо ви відчуваєте і бачите, що у дитини є довготривалі проблеми з адаптацією, залучайте до їхнього вирішення фахових працівників дошкільного закладу. Вони пройшли підготовку і знають, як допомогти вам у таких ситуаціях. Повірте, ви також одного дня побачите, як ваша дитина йде до ясел чи дитсадка з радістю та передчуттям нових пригод, які вона переживе з новими друзями.

Щасти!

Початок навчання в школі – це велика зміна для дитини та сім’ї, а за обставин незапланованого тривалого перебування в новій країні це може стати джерелом значного стресу та хвилювання щодо того, як дитина зорієнтується в новій ситуації.

Школи в Хорватії підготувалися до прийому учнів з України, організувавши підготовчі заняття з хорватської мови, підготували вчителів та допоміжний персонал, поінформувавши їх про відмінності між системою шкільної освіти в Україні та в Хорватії та про те, як допомогти дітям адаптуватися та залучитися до навчального процесу новою мовою.

Ви, як батьки, також можете дуже багато зробити, аби допомогти дитині в адаптації до школи – передусім психологічно підготувати її (і себе) до нових обставин, придбати шкільне приладдя та обладнання, обладнати простір, де дитина виконуватиме свої обов’язки (домашні завдання, навчання), познайомити дитину з самою будівлею школи та пройти з нею дорогою від дому до школи.

Психологічна підготовка дитини до школи

Сам факт вступу до школи свідчить про наше усвідомлення того, що дитина досягла певного рівня емоційної та інтелектуальної зрілості, але оскільки початок школи – це велика зміна, дитині все одно потрібно почати готуватися до наступного етапу.

Дуже важливо часто говорити про школу, до речі, у повсякденній розмові з дітьми. У той же час тон і те, як ви говорите про школу, можуть допомогти дитині сприймати її в позитивному світлі, зробити школяра щасливим і, зрештою, забезпечити проходження процесу інтеграції в світ школи з задоволенням.

Ось кілька порад, як це робити:

• Бажано підкріпити розмову прикладами з власного досвіду навчання в школі, наголосити на тому, що в школі у дитини з¢являться нові друзі, а вчителя визначити як важливу людину в житті, наголошуючи на радості від здобуття нових навичок та інформації.
• В жодному разі не лякайте дитину вчителем, школою чи обов'язками.

Навряд чи у дитини буде мотивація ходити до школи і з задоволенням виконувати нові обов’язки, якщо школа виявиться місцем, де на неї чекає «страшний» вчитель, який «роздає» одиниці, і де все — лише робота, обов’язок і повинність.

• Навчіть дитину порівнювати й оцінювати.
  Порівнюйте дитину насамперед із самою собою – створіть галерею її малюнків чи інших робіт і разом порівняйте, наскільки вона покращилася у своїх різніх роботах порівняно з попередніми тощо.

• Говоріть позитивно про відмінності між дітьми – хтось краще малює, хтось танцює, хтось вищий зростом.
  Не варто боятися порівнянь, якщо ваша любов і увага не обумовлені вимогою, щоб ваша дитина була найкращою. Покажіть дитині, що ви найбільше любите її такою, яка вона є. Покажіть їй, що варто старатися і що, практикуючи певну діяльність, ми можемо прогресувати в ній і ставати все кращими й кращими.
• Багато грайте з дитиною, особливо в настільні ігри, де вивчаються правила та дотримується певний порядок. Такі ігри навчать дитину приймати перемогу і поразку. Пам'ятайте, що гра, як би дивно це не звучало, - найкраща форма підготовки дитини до школи.

Практична підготовка до школи

Крім того, щоб заохочувати дитину та робити школу цікавим викликом в житті, завдання батьків також полягає в забезпечення досягнення  дитиною вищого ступеня незалежності, ніж вона мала раніше. Наприклад, якщо дитина ще не набула таких навичок, як самостійне користування туалетом, роздягання та вдягання, зав’язування взуття, здатність їсти і пити самостійно, слід переконатися, що вона оволоділа ними перед вступом до школи.

Також корисно кілька разів протягом літа (в період перед початком занять) пройти дорогою, якою дитина в якийсь момент буде йти від дому до школи і назад. Хоча ви може і зможете щодня виділяти час, щоб супроводжувати дитину до школи та зустрічати її перед школою після уроків, добре, щоб дитина була знайома з маршрутом, яким вона буде йти, і якщо є дороги, які вона переходитиме - з вашою допомогою навчиться робити це безпечно.

Ви, як мама чи тато, також повинні прийняти деякі практичні рішення.

Якщо всі дорослі працюють і вдома з дитиною ніхто не залишається, це означає, що зараз саме час вирішувати, чи піде дитина до групи подовженого дня, чи ви знайдете когось, хто буде приглядати за нею після школи. Якщо ви вирішили, що дитина залишиться вдома сама, знайдіть дорослого, який зможе залучитися в разі потреби та супроводжуватиме дитину до школи та зі школи протягом перших кількох тижнів.

Коли ви вирішите, яким чином будете організовувати свій час після уроків і до повернення з роботи, повідомте дитині про зміни, які на неї чекають, познайомте її з людьми, які будуть доглядати за нею до вашого повернення з роботи, забезпечте їй максимальний захист у квартирі, якщо вона залишиться одна (з періодичним наглядом дорослого), запишіть важливі номери телефонів на видному місці, забезпечте існування знайомих осіб, до яких дитина може звернутися в разі потреби (наприклад, сусіда чи маму шкільного друга) і інші речі, важливі для безпеки дитини.

Більшість початкових шкіл пропонують для наймолодших школярів можливість перебування в групі подовженого дня: діти залишаються під наглядом вчителя після уроків, виконують свої шкільні обов’язки – пишуть домашнє завдання, обідають, граються з однолітками і чекають в школі, коли у батьків закінчиться робочий день. Дізнайтеся також і про такий варіант!

Підготовка навчального приміщення та закупівля шкільного приладдя

Також дуже важливо визначити простір, який дитина буде використовувати для навчання та виконання домашніх завдань. Найкраще, якщо це буде місце в кімнаті дитини, але якщо це неможливо - нехай це буде і кімната спільного користування, де в певний час дня дитина може спокійно вчитися і виконувати завдання. Дуже важливо, щоб це було завжди одне й те саме місце, щоб дитина сприймала його як свій робочий простір.

Також важливо, щоб у цьому місці не було багато речей, які могли б відволікати увагу дитини, тому, якщо у дитини є такий простір за кухонним столом, вимкніть радіо чи телевізор, щоб вони не заважали їй під час виконання домашніх завдань.

Визначте у своєму розкладі час (для початку 15 хвилин), коли ви в такому просторі будете малювати з дитиною, розфарбовувати малюнки, читати книжки з картинками, говорити та фантазувати, рахувати камінчики, гратися з пластиліном і тістом тощо. Усі ці веселі заняття створюють хороші передумови для читання та письма. В такі моменти не починайте вчити дитину читати й писати (хіба у випадках її сильного бажання) - насолоджуйтесь і створюйте атмосферу, в якій ви «працюєте» із задоволенням.

Одне з найрадісніших завдань для кожного нового школяра – вибір шкільного портфеля та різного шкільного приладдя. Рекомендуємо обов'язково залучити дитину до цього процесу. Разом визначте параметри вибору сумки, пеналу, змінного взуття для школи, обгорткового паперу тощо.

Визначте ціну та якість, яку бажаєте отримати, а дизайн, колір і подібні речі лишіть на вибір дитині. Якщо вона відчуває, що бере участь у виборі та вибирає саме те, що подобається, то, швидше за все, більше дбатиме про своє шкільне приладдя.

Додаткова допомога для дитини, яка взагалі не володіє хорватською

Якщо дитина не була включена в програму, де вивчала б хорватську мову для кращого орієнтування та спілкування, єдиним додатковим «завданням», яким ви можете сприяти легшій адаптації дитини до школи, може бути ознайомлення дитини з деякими основними словами та виразами хорватської мови, які допоможуть майбутньому школяреві полегшити спілкування зі шкільним персоналом та однолітками.

Під час підготовки ви також можете скористатися цим словником із зображеннями або карточками нижче:

Перші шкільні дні - це особливі моменти в житті!

Організуйте себе так, щоб ви були вільні і приділяли час своєму школяреві, проводили його в перші дні до школи і зустрічали, познайомилися з його однокласниками та їх батьками. Покажіть дитині, що ви горді і щасливі через те, що вона розпочала новий етап в житті.

При реалізації права на охорону здоров’я ви маєте право обрати лікаря загальної практики або сімейної медицини, стоматолога та гінеколога.
Лікарів найчастіше обирають за місцем проживання та наближеністю до медичної установи (тої медичної установи, до якої ви належите за місцем проживання).

За цим посиланням ви можете знайти поліклініки відповідно до міст Хорватії.

У Хорватії є кілька типів лікарень - клінічні лікарняні центри, клінічні лікарні і загальні лікарні, а також інші типи лікарень, де ви можете отримати певні медичні послуги.

Клінічний лікарняний центр є найбільшим типом лікарняної установи в Республіці Хорватія, який об'єднує всі методи діагностики, обстеження та терапевтичні процедури. У Хорватії є п'ять клінічних лікарняних центрів - два в Загребі та по одному в Рієці, Спліті та Осієку.

Клінічна лікарня менша, ніж клінічний лікарняний центр, однак є більшою та краще оснащеною, ніж лікарня загального профілю. У Хорватії є три клінічні лікарні, які розташовані в Загребі.

Лікарня загального профілю — це тип закладу охорони здоров’я, який надає загальну медичну допомогу. Цей заклад менший і менш обладнаний, ніж клінічний лікарняний центр і клінічна лікарня, але більший і з більшою кількістю медичних послуг, ніж спеціалізовані клініки та спеціальні лікарні.

Крім цих закладів, існують клініки та вузько профільні лікарні, які спеціалізуються на лікуванні певних видів захворювань.

Всі контакти ви можете знайти тут.

Ви можете реалізувати свої соціальні права як особа, що перебуває під тимчасовим захистом, зареєструвавшись у найближчому центрі соціального захисту.

Ви можете знайти їх тут, а також і контакти всіх інших закладів надання соціальних послуг.

Відділи державної реєстрації актів цивільного стану – це установи, що ведуть державні реєстри, а саме здійснюють реєстрацію особистого статусу громадян, серед яких засвідчення народження, одруження, смерті, а також фіксують інші важливі дані, що передбачено законом.

За цим посиланням ви можете знайти контактну інформацію РАЦСів Хорватії.

Коли вам з будь-якої причини потрібен суд, ви звертаєтеся до відповідного суду за місцем вашого проживання, крім випадку, якщо вам потрібно діяти за повісткою, де зазначено, до якого суду вам слід з’явитися.

Знайдіть всю контактну інформацію тут.

У рамках проєкту «Зростання – доступ до інформації про здоров'я, харчування і відповідальний догляд, ресурси та підтримку для основних осіб, які забезпечують турботу про дітей віком 0-6 років з України» асоціація «Рода» та Представництво ЮНІСЕФ у Хорватії організували вебінар на тему охорони здоров'я дітей у Хорватії.

Як в Хорватії забезпечується медична допомога здоровим і хворим дітям від народження до шкільного віку, як функціонує раннє втручання та які можливості догляду за дітьми з труднощами розвитку – про все це дізнайтеся, переглянувши цей вебінар.

У рамках проєкту «Зростання – доступ до інформації про здоров'я, харчування і відповідальний догляд, ресурси та підтримку для основних осіб, які забезпечують турботу про дітей віком 0-6 років з України» асоціація «Рода» та Представництво ЮНІСЕФ у Хорватії організували вебінар на тему надання допомоги дітям в умовах вимушеного переселення.

Які потреби дитини під час вимушеного переселення, що можна сказати дитині певного віку, як говорити з дитиною, яку батьківську підтримку надати, як розпізнати тривожні ознаки поведінки дитини та куди звернутися за допомогою – про все це дізнайтеся на вебінарі «Як підтримати дітей дошкільного віку в умовах вимушеного переселення».

У рамках проєкту «Зростання – доступ до інформації про здоров'я, харчування і відповідальний догляд, ресурси та підтримку для основних осіб, які забезпечують турботу про дітей віком 0-6 років з України» асоціація «Рода» та Представництво ЮНІСЕФ у Хорватії організували вебінар на тему відмінностей  систем (раннього) виховання та освіти України та Хорватії.

Чим схожі й чим відрізняються системи дошкільної та шкільної освіти в Україні та Хорватії, як допомогти дитині адаптуватися до нового мовного середовища, виховної та освітньої системи – про все це ви зможете дізнатися на цьому вебінарі.

Якщо ваша дитина вже відвідує хорватський дитячий садок чи школу, або ви тільки плануєте записуватися; якщо вас цікавить, як організована система дошкільної та початкової середньої освіти в Хорватії, подивіться запис цього вебінару про відмінності між освітніми системи України та Хорватії.

У рамках проєкту «Зростання – доступ до інформації про здоров'я, харчування і відповідальний догляд, ресурси та підтримку для основних осіб, які забезпечують турботу про дітей віком 0-6 років з України» асоціація «Рода» та Представництво ЮНІСЕФ у Хорватії організували вебінар на тему охорони здоров'я жінок у Хорватії.

Що включає первинна медико-санітарна допомога для жінок, як обрати лікаря-гінеколога, що входить до сфери роботи гінеколога первинної ланки, наскільки доступні послуги з охорони репродуктивного здоров’я – про все це дізнайтеся, переглянувши цей вебінар.

ЮНІСЕФ разом із Міністерством освіти й науки України запустили НУМО «Дитячий садочок онлайн» з розвивальними відеозаняттями для дітей 3–6 років. Проєкт покликаний допомогти батькам зайняти дитину пізнавальними активностями, і тим самим відволікти дітей від воєнної дійсності. Розвивальні відеозаняття виходять на MEGOGO та платформах ЮНІСЕФ Україна. У першому випуску знайомимось із весною і весняними місяцями, космосом, робимо корисні дихальні вправи та руханки, а також слухаємо казочку про Мануеля і Діді! Відеовипуски запущено в тестовому режимі. Будемо дуже вдячні за ваші коментарі та зауваження, щоб зробити онлайн-садок ефективнішим для маленьких учнів! 

Розклад першого заняття

00:00 Пані Ліда. Весна і весняні місяці
09:18 Пані Настя. Дихальні вправи
13:50 Пані Соля. Космос
34:13 Пані Настя. Розминка "Тварини"
37:36 Пані Софія. Читання казки

• Ви перебуваєте в Республіці Хорватія вже деякий час або щойно приїхали?
• Вам потрібна фінансова допомога, підтримка батьків або допомога для людей похилого віку та інвалідів, але ви не впевнені, де її отримати?
• Ви хочете знати, як працює система соціального захисту в Республіці Хорватія та які права маєте в системі соціального захисту?

Якщо вас цікавить хоча б одне з перерахованих вище питань, дізнайтеся більше на семінарі на тему «Як працює система соціального захисту в Республіці Хорватія».

Семінар проводиться в рамках роботи: «Мед-інфо Центр» - інформаційно-консультаційний центр для батьків, опікунів та дітей переселенців з України

У разі виникнення запитань звертайтесь на e-mail або телефон (З понеділка по п'ятницю 9:00-16:00):

Eлектронна пошта: medinfocentar.croatia@medecinsdumonde.be 
Іформаційний телефон: +385 (0) 95 8833 772
Facebook: Med-Info Centar

• Ви були в Республіці Хорватія деякий час чи тільки приїхали? · Ви потребуєте медичних послуг і не знаєте, як працює система, чи зіткнулися з перешкодою у реалізації своїх прав?
• Не знаєте, куди і до кого звернутися за медичною допомогою чи послугами?
• Ви хочете знати, які права ви маєте в системі охорони здоров'я, якщо ви офіційно працевлаштовані?

Якщо вас цікавить хоча б одне з перерахованих вище питань, дізнайтеся більше на семінарі на тему «Як працює система охорони здоров’я в Республіці Хорватія з точки зору пацієнта».

Семінар проводиться в рамках роботи: «Мед-інфо Центр» - інформаційно-консультаційний центр для батьків, опікунів та дітей переселенців з України

У разі виникнення запитань звертайтесь на e-mail або телефон (З понеділка по п'ятницю 9:00-16:00):

Eлектронна пошта: medinfocentar.croatia@medecinsdumonde.be 
Іформаційний телефон: +385 (0) 95 8833 772
Facebook: Med-Info Centar

Що таке емоційна стійкість, як вона набувається, як зміцнюється, який спосіб поведінки та реакція на негаразди можуть розвинути нашу стійкість, як посилити стійкість дитини до негараздів і тим самим захистити її психічне здоров’я – про це дізнайтеся на вебінарі «Посилення емоційної стійкості  дорослих і дітей», який організовують громадська організація «Батьки в дії» (Roditelji u akciji) та Представництво ЮНІСЕФ в Хорватії.

У нас, батьків, є сильне бажання захистити дітей від усього потворного та шкідливого, але наша роль також полягає в тому, щоб навчити дітей розпізнавати небезпечні ситуації та просити батьків про допомогу. На цьому вебінарі Ви дізнаєтеся, як навчити дітей захищати свою тілесну недоторканність і особисті кордони, а також отримаєте інформацію про те, як розпізнавати у дітей поведінку, яка вказує на наявність сексуальних домагань/насильства. Вебінар який організовують громадська організація «Батьки в дії» (Roditelji u akciji) та Представництво ЮНІСЕФ в Хорватії.

Реакція дітей на кризову ситуацію може варіюватися в залежності від різноманітних факторів, включаючи вік. Навіть діти, які спочатку можуть виглядати не дуже постраждалими, можуть в якийсь момент в найближчі тижні пройти через фази неправильної поведінки у більшому ступені, ніж зазвичай, і демонструвати серйозні ознаки стресу.
Кілька поширених способів реагування дітей на стрес.